Спинилось літо на порозі

Спинилось літо на порозі і дише полум'ям на все,

 І грому гордого погрози повітря стомлене несе. 

 Умиється зелене літо і засміється, як дитя,—

 Весни ж і весняного цвіту Чи я побачу вороття? 

 Чи весняні здійсняться мрії? Чи літо не обманить їх? 

Чи по степу їх не розвіє, Мов пух на вербах золотих? 

                Максим Рильський