Літературна

ОСАННА

Їх породила Мати-Україна,
Їх душі освятили Небеса.
Народу гордість: доленька-калина,
Вінець терновий і земна краса!
Високість їхня — пісня солов’їна
Серед людських зневірених гаїв.
А доля їхня — доля України:
Пророчий, ніжний і трагічний спів...
Красиві доньки віщого Тараса:
Осанну їхню злом ти не поруш.
Вони ж бо совість наша і окраса —
Джерела правди б’ють із їхніх душ!
Гори, зоря, палайте літ свідчада.
Вінок безсмертя хай сплетуть віки...
Вовік не згине ваше слово правди
У чистих хвилях Вічної ріки.
Змири гординю, приклони коліна,
Торкнись душею їхньої строки.
ЧУРАЙ МАРУСЯ,
ЛЕСЯ,
горда ЛІНА —
Богині Слова і святі жінки.

     Валерій КОВТУНЕНКО