21 лютого щороку світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Тема Міжнародного дня рідної мови 2017 року – «Стале майбутнє на основі багатомовного навчання».
З 21 лютого до 9 березня 2017 триватиме мультилінгвальна мовна вікторина. Вікторина містить питання мовами національностей, що живуть на теренах нашої Держави. Учасниками можуть стати усі зареєстровані користувачі сайту Міжнародного проекту Міксіке в Україні.
Учасникам пропонується визначити мову, якою сформульоване питання, перекласти його за допомогою онлайнового перекладача, знайти відповідь у Всесвітній Мережі, обрати правильну відповідь. Час на виконання завдань обмежений.
Учасники вікторини, які дадуть не менше третини правильних відповідей отримають диплом учасника.
Абсолютного переможця(ців) буде нагороджено.

--> і натиснути посилання "Виконати роботу
2 варіант
--> авторизуватись на сайті
--> Головна сторінка
--> Е-Тести
--> Відкрити тести та вікторини можна тут
--> Мультилінгвальна вікторина до Дня рідної мови - Виконати роботу
А які епітети, що характеризують українську мову, додасиш ти?
Відокремлені члени речення
Я БУВАВ ПО ВСІХ УСЮДАХ, ЇЗДИВ ВЕРХИ НА ВЕРБЛЮДАХ...
Корисне правило, що допомагає запам'ятати, яке закінчення має бути після прийменника "по" в іменників (займенників, прикметників, числівників) -- тільки -ах (-ях), а не -ам (-ям)
по вулицях, по конях, по морях, по схилах, по хатах, по шляхах.
Це характерна риса української мови. Недодержання її — перша ознака незнання мови. Поширена в Україні двомовність дуже нівелює цю рису, бо під впливом двомовности навіть найпрестижніші мовці помиляються, вживаючи прийменник по у множині з давальним відмінком (на російський копил) замість місцевого відмінку:
по правам замість по правах
по горам замість по горах
по горам замість по горах
Навіть талановиті й видатні письменники припускаються помилок, вживаючи цього прийменника. Поет О. Олесь, наприклад, пише:
Згадайте мертвих словом жалібним
І наперед, ніж келих сповнений підняти,
Ударте в дзвін по ним!
Ударте в дзвін по ним!
Останні слова по-нашому мали б звучати по них.
Славним мрійникам — нашим попередникам — такі огріхи можна пробачити: за тих часів не було українських шкіл, української науки, українського мовознавства. Припускання такої помилки сьогодні свідчить про недостатній освітній та культурний рівень і, що гірше, про байдужість до своєї мови і національности.
Славним мрійникам — нашим попередникам — такі огріхи можна пробачити: за тих часів не було українських шкіл, української науки, українського мовознавства. Припускання такої помилки сьогодні свідчить про недостатній освітній та культурний рівень і, що гірше, про байдужість до своєї мови і національности.
(С.Караванський)
Використане джерело: https://www.facebook.com/chystamova?fref=nf
ЗАЛ чи ЗАЛА?
Слова запозичені. Зал утворене від німецького der saal (чоловічий рід), а зала – від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: “Пізній вечір. Зал чекання на вокзалі майже порожній” (Іван Кочерга), “Черговий збір влаштували у фізкультурному залі” (Олесь Донченко); “Ясна зала вся світлом палає” (Леся Українка), “Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала” (з журналу).Отже, наявність двох форм можна пояснити впливом мови-джерела, з якої лексема запозичена. У сучасній українській мові варіант чоловічого роду (зал) уживають частіше, ніж жіночого (зала).
https://www.facebook.com/chystamova?fref=ts
Карта знань "Іменник"
Згадаймо зимову лексику!

Зи́мно, сі́верко, сі́верно (холодно).
Завірю́ха, мете́лиця, заві́я, снігові́йниця, снігови́ця, сніжни́ця, хурто́ви́на, хурте́ча, хви́ща, хви́жа, ві́хола, кушпела́, хурте́ча, хурде́лиця, шкви́ря.
Ґринджоли, ґринджолята (сани, санчата).
А які ще гарні «зимові» слова ви пам’ятаєте?
Немає коментарів:
Дописати коментар