21 лютого щороку світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Тема Міжнародного дня рідної мови 2017 року – «Стале майбутнє на основі багатомовного навчання».
З 21 лютого до 9 березня 2017 триватиме мультилінгвальна мовна вікторина. Вікторина містить питання мовами національностей, що живуть на теренах нашої Держави. Учасниками можуть стати усі зареєстровані користувачі сайту Міжнародного проекту Міксіке в Україні.
Учасникам пропонується визначити мову, якою сформульоване питання, перекласти його за допомогою онлайнового перекладача, знайти відповідь у Всесвітній Мережі, обрати правильну відповідь. Час на виконання завдань обмежений.
Учасники вікторини, які дадуть не менше третини правильних відповідей отримають диплом учасника.
Абсолютного переможця(ців) буде нагороджено.
Для виконання завдання необхідно авторизуватись на сайті та перейти за посиланням --> у списку вибрати "Мультилінгвальна вікторина до Дня рідної мови"
--> і натиснути посилання "Виконати роботу
2 варіант
--> авторизуватись на сайті
--> Головна сторінка
--> Е-Тести
--> Відкрити тести та вікторини можна тут
--> Мультилінгвальна вікторина до Дня рідної мови - Виконати роботу
А які епітети, що характеризують українську мову, додасиш ти?
Відокремлені члени речення
Я БУВАВ ПО ВСІХ УСЮДАХ, ЇЗДИВ ВЕРХИ НА ВЕРБЛЮДАХ...
Корисне правило, що допомагає запам'ятати, яке закінчення має бути після прийменника "по" в іменників (займенників, прикметників, числівників) -- тільки -ах (-ях), а не -ам (-ям)
по вулицях, по конях, по морях, по схилах, по хатах, по шляхах.
Це характерна риса української мови. Недодержання її — перша ознака незнання мови. Поширена в Україні двомовність дуже нівелює цю рису, бо під впливом двомовности навіть найпрестижніші мовці помиляються, вживаючи прийменник по у множині з давальним відмінком (на російський копил) замість місцевого відмінку:
по правам замість по правах
по горам замість по горах
по горам замість по горах
Навіть талановиті й видатні письменники припускаються помилок, вживаючи цього прийменника. Поет О. Олесь, наприклад, пише:
Згадайте мертвих словом жалібним
І наперед, ніж келих сповнений підняти,
Ударте в дзвін по ним!
Ударте в дзвін по ним!
Останні слова по-нашому мали б звучати по них.
Славним мрійникам — нашим попередникам — такі огріхи можна пробачити: за тих часів не було українських шкіл, української науки, українського мовознавства. Припускання такої помилки сьогодні свідчить про недостатній освітній та культурний рівень і, що гірше, про байдужість до своєї мови і національности.
Славним мрійникам — нашим попередникам — такі огріхи можна пробачити: за тих часів не було українських шкіл, української науки, українського мовознавства. Припускання такої помилки сьогодні свідчить про недостатній освітній та культурний рівень і, що гірше, про байдужість до своєї мови і національности.
(С.Караванський)
Використане джерело: https://www.facebook.com/chystamova?fref=nf
ЗАЛ чи ЗАЛА?
Слова запозичені. Зал утворене від німецького der saal (чоловічий рід), а зала – від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: “Пізній вечір. Зал чекання на вокзалі майже порожній” (Іван Кочерга), “Черговий збір влаштували у фізкультурному залі” (Олесь Донченко); “Ясна зала вся світлом палає” (Леся Українка), “Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала” (з журналу).Отже, наявність двох форм можна пояснити впливом мови-джерела, з якої лексема запозичена. У сучасній українській мові варіант чоловічого роду (зал) уживають частіше, ніж жіночого (зала).
https://www.facebook.com/chystamova?fref=ts
Карта знань "Іменник"
Згадаймо зимову лексику!
Зи́мно, сі́верко, сі́верно (холодно).
Завірю́ха, мете́лиця, заві́я, снігові́йниця, снігови́ця, сніжни́ця, хурто́ви́на, хурте́ча, хви́ща, хви́жа, ві́хола, кушпела́, хурте́ча, хурде́лиця, шкви́ря.
Ґринджоли, ґринджолята (сани, санчата).
А які ще гарні «зимові» слова ви пам’ятаєте?
Немає коментарів:
Дописати коментар