Сердечно вітаю усіх із Новим
роком! Хай новий 2016 рік принесе у Ваші
оселі цілу хурделицю добра, достатку, щастя і радості! Бажаю усім невгасимої творчої наснаги, здійснення мрій і реалізації
усіх Ваших задумів. Здоров’я та
успіхів Вам у новому році!
З повагою – Олеся Браташ
вівторок, 29 грудня 2015 р.
Як вітати з Новим роком
Досить часто нас вітають з наступаючим Новим роком. Але ця його ознака геть нам не підходить… Чому?
По-перше, наступаючий як дієприкметник активного стану теперішнього часу із суфіксом -юч-НЕ відповідає нормам сучасної української мови.
По-друге, помізкуймо над прямим значенням цього слова. А тут, як виявляється, іронії не оминути: на кого цей рік наступає? На мене, на Вас чи на всіх нас гуртом?
По-третє, наскільки важливо в привітанні підкреслювати те, що це рік, який надходить? Адже й так зрозуміло, як білий день, що вітаємо один одного з цим ось роком, що стоїть уже на порозі, а не якимось подальшим.
По-четверте, варто пам’ятати нормативний відповідник, як-от: рос. наступающий – русизм наступаючий – укр. прийдешній.
Тож вітаємо з прийдешнім Новим роком! У запропонованому варіанті слово «прийдешній» має прозоре походження – «той, що прийде».
Святий Миколай в українській релігійній та народній традиції
Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича. На честь святого княгиня Ольга побудувала один з перших храмів Київської Русі в середині IX століття – над могилою Аскольда в Києві. Найдавнішу збережену українську ікону святого Миколая датують початком XIV століття.
Українці з давніх часів вважають Миколая святим – заступником простого люду (до речі, його ім'я в перекладі з грецької означає «перемога народу»), особливо несправедливо скривджених. А ще він опікується подорожуючими та моряками. У нас цього святого називають «скоропомічним» — адже він завжди спішить на допомогу потребуючим.
В українському народному фольклорі багато приказок, у яких згадується Миколай. Так, на Херсонщині, якщо на Миколи йшов сніг, говорили: «Миколай бородою трусить — дорогу стеле», а на Харківщині загадували: «Як на Миколи іній — буде овес». Постать Миколая, поряд із Богородицею та Ісусом можна зустріти у стародавніх українських щедрівках.
Для наших прабабусь і прадідусів святкування Миколая не обмежувалось отриманням подарунків. На Харківщині 17, 18, 19 грудня справляли так звані Миколині святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди й на ячмінь. Існувала й традиція випікання спеціального печива – миколайчиків. А на Гуцульщині побутував весільний звичай, коли молодих освячували іконою Миколая. Молодий перед батьком ставав, як перед святим Миколаєм, а наречена перед матір’ю, як перед Богородицею.
У давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважитися на обман. А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.
Кажуть, традиція дарувати подарунки дітям на свято розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під владою Речі Посполитої.
Отець Миколай як особистість втілює найкращі людські ідеали. Він відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. Очільники Церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам’ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за приклад. Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.
неділя, 15 листопада 2015 р.
16 листопада світ святкує
Міжнародний день толерантності
Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості.
Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя». Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:
бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
субота, 7 листопада 2015 р.
Радіодиктант для мешканців Львівської області до Дня української писемності та мови
9 листопада з нагоди відзначення Дня української писемності та мови департамент освіти і науки облдержадміністрації спільно з Львівським обласним радіо організовують написання радіодиктанту для мешканців Львівщини з метою утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу, підвищення рівня мовної освіти й культури громадськості, удосконалення навиків майстерного володіння словом.
Текст радіодиктанту звучатиме 9 листопада о 21 год. 10 хв. на діапазоні FM (частота 103,3 мегагерц) та дротовому радіо Львівського обласного радіо. Диктанти просимо надсилати до 11.11.2015 у Львівську обласну науково-педагогічну бібліотеку (вул. Зелена, 24; І поверх, відділ абонементу). Контактні телефони: Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека – 2754121.
пʼятниця, 6 листопада 2015 р.
9 листопада 2015 року українці матимуть можливість написати диктант єдності
У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо відбудеться радіодиктант національної єдності, повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.
Так, спеціально підготовлений текст диктуватиме лінгвіст та радіоведучий Олександр Авраменко із студії, а почесні гості писатимуть його в аудиторії ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.Крім того, цього року радіодиктант отримав статус міжнародного. У диктанті можуть взяти участь всі охочі. Для цього достатньо увімкнути об 11:00 перший канал Українського радіо або телеканал “UA.Перший”. Диктант складатиметься зі 160-170 слів. Для перевірки слід надіслати його протягом двох днів на адресу Українського радіо.
А її незалежність сьогодні, у кожному з нас! Хай це слово, чи діло, чи тиха молитва звитяжна. А її незалежність не вмістить ні ворог ні час, Бо вона нічим грішним й земним у віках недосяжна…
СвітЛана
неділя, 23 серпня 2015 р.
23 серпня в Україні відзначається свято, присвячене одному з її символів, - День Державного прапора
Та подивися, друже,у вікно,
де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта.
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор - дивоцвіт. Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова.
Карпати в нім, Донбас, Галичина –
Вся прехороша рідна сторона.
В нім біль народу, гордість, жаль і гнів
Чекання світлих, радісних часів.
Юрій Загорський.
Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
19 серпня - свято Преображення Господнього, або Спаса
Вже стиглі яблука у нашому садку, До нас прийшов жаданий другий Спас, Збираємо, радіємо врожаю, Щоб було що відкласти про запас. І кожне стигле яблуко з врожаю Життєву і магічну силу має Його потрібно в церкві освятити, Щоб надало воно нам сили жити.
Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
24 травня - День слов’янської писемності й культури
Щорічно у цей день всі слов’янські народи вшановують святих рівноапостольських Кирила і Мефодія. Це були високоосвiченi люди. Кирило працював у патрiаршiй бiблiотеці, викладав фiлософiю, Мефодій був настоятелем монастиря. Обидва – проникливі тлумачі християнського вчення, обдаровані полемiсти, мовознавці, перекладачі.
Моравський князь Ростислав у 862-863 р. звернувся до вiзантiйського iмператора Михайла III з проханням надiслати до Моравiї місіонерів, єпископа і вчителя, котрі б виклали християнське вчення рідною для моравських слов’ян мовою. У своєму посланні Михайлу Ростислав писав також про бажання розповсюдити християнську віру на слов’янській мові не тільки на землі мораван, але й в інших слов’янських землях.
Для мораван Кирило створив спеціальну азбуку (на сьогодні точно невідомо, яку саме азбуку – кирилицю чи глаголицю), разом з Мефодієм переклав грецькi релiгiйнi книги слов’янською мовою. З дитинства вони добре знали давньоболгарську мову, бо були родом з м.Солуні, де поряд з греками жило багато болгар. Тому в основу слов’янської мови брати поклали солунсько-македонський говір староболгарської мови, доповнивши її новотворами з інших мов. Саме цю мову і назвуть старослов’янською. Таким чином, ця мова багато в чому була штучною. За свідченням середньовічного вченого Чорноризця Храброго, це сталося 863 р. Цей рік і вважається початком слов’янської писемності.
У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. Вони показали і сучасникам, і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, які здатні служити людям тисячоліття.
24 травня Церква святкує день пам'яті слов'янських вчителів, рівноапостольних Кирила і Мефодія. Ці святі відвіку вважалися покровителями науки, "книжкових людей", що вчать і вчаться.
Гімн святим Кирилу і Мефодію, просвітителям слов'ян Слава вам, брати, слов'ян просвітителі, Церкви Слов'янської святі батьки! Слава вам, правда Христової учителі, Слава вам, грамоти нашої творці! Будьте ж слов'янству ланкою єднання, Брати святі: Мефодій, Кирило! Так осяє його дух примирення Вашою молитвою перед Господом сил!
В Україні День слов’янської писемності і культури встановлений відповідно до Указу Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 року.
День вишиванки — всеукраїнське свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен українець одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.
День вишиванки у 2015 році припадає на 21 травня. Організатори закликають всю Україну в цей день одягнути вишиванку в знак єдності. Започаткована акція «Подаруй вишиванку захиснику», яка має на меті підняти бойовий і моральний дух українських воїнів в зоні АТО. Військовим на передову з допомогою волонтерів планується передати вишиванки, аби вони служили оберегом.
Основна мета заходу — це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Саме свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8
четвер, 9 квітня 2015 р.
КАЗКА ПРО ВЕЛИКОДНЮ ПИСАНКУ ТА ЛИХОГО ЗМІЯ ПЕКУНА
Ще з давніх-давен на українських землях панував чудовий звичай: кожного разу на Великдень збиралися дорослі та малі й до свята писанки малювали. Розмальовували яєчка різними кольорами, прикрашали чарівними візерунками… І так весело, радісно всім було: всі сміялися, жартували, та й діло корисне робили. Бо писанки людей ще й від нечистої сили захищали.
З писанки розпочинається весна, з нею приходить Великдень, світле Христове Воскресіння. Писанка – це радість. Українська старовинна традиція писанкарства передається з покоління в покоління. Вона увібрала у себе силу віків, мудрість наших предків та квітучість нашого народу.
Чим же писанка така особлива, що вже століттями залишається актуальною?
Це свято було започатковане 1999 року на сесії генасамблеї ЮНЕСКО, уперше відзначалося 2000-го року в Парижі. Цьогоріч у Всесвітнього дня поезії 15-річчя!
Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу.
понеділок, 9 березня 2015 р.
9 березня - день народження Тараса Шевченка
КОБЗАРЕВИЙ "БУКВАР"
Мабуть, мало в кого виникне сумнів щодо прагнення Шевченка допомогти українцям стати вільним і щасливим народом. Велике діло свого життя — боротьбу за ідеали волі і правди на землі поет безпосередньо пов’язував із поширенням навчання, просвіти.
На роздуми про це не раз натрапимо в його поезіях. Згадаймо бодай рядки, в яких із силою воістину вражаючою виявлено драматичність стану поетової душі:
І день іде, і ніч іде,
І голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
І, напевне ж, не випадково ці слова зринули з глибин поетового серця саме тоді, коли він був поглинутий думками і турботами про видання свого "Букваря".Дивився на початкову освіту простого люду, як на підґрунтя, фундамент, на якому має будуватись вся система національної освіти, а також боротьба за щастя.
Бажаю бути всім здоровим, вітаю вас з Охрещенням Христовим!
В Україні 19 січня відзначається велике християнське свято - Богоявлення Господнє або Водохреще. У цей день згадується хрещення Ісуса Христа Іоанном Передвісником (Хрестителем) у річці Йордан. Згідно з християнським віровченням, саме після Хрещення Ісус почав освічувати людей, осяюючи їх світом істини.Свято Водохреща також називається святом Богоявління, адже на Водохреще Господа з`явилася світу Пресвята Трійця: "Бог Отець промовляв з небес про Сина, Син хрестився від святого Передвісника Господнього Іоанна, і Дух Святий зійшов на Сина у вигляді голуба".
На згадку про Водохреще в храмах проходить освячення води: 18 січня, після вечірньою служби і в день свята, після літургії,19 січня.Узятою з храму святою водою, слід умитися і окропити житло. Вважається, що водохресна вода має особливу цілющу силу.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/ukrayina/naperedodni-vodohreshcha-pravoslavni-vidznachayut-svyatvechir.html
Йорданське віншування
Зірниця з неба світло кидає Ісус сьогодні хрещення приймає Нехай ця зірниця в Йорданськії свята Несе всі злагоди до Вашої хати. У Йорданську цю годину Віншую Вашу всю родину Хай рід Ваш славиться в народі Хай прибуває в Вашім роді. Я Вас усіх поздоровляю, Щастя радості бажаю. Нехай же справді буде так Як ми собі бажаєм Щоб не згасав Йорданський знак Над нашим рідним краєм Веселіться всі Христос ся Хрещає!
Більше текстів йорданських віншувань можна прочитати: http://s-friends.org.ua/pozytyvni-novyny/vinshuvannya-ta-pryvitannya-na-vodohrescha.html
середа, 14 січня 2015 р.
А той другий празник – Святого Василя, радуйся!
Вечір напередодні Старого Нового року називається Маланчиним вечором і є традиційно одним з улюблених свят українців.
Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання - обряд у перший день Нового року за старим стилем, який співпадає з християнським святом Василія Великого. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики або чоловіки. Є прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік. Якщо прийде жінка, то це погана прикмета.
8 січня 2015 року видатному українському поету-шістдесятнику Василю Симоненку було б 80
Навряд чи можна знайти серед біографій поетів-шестидесятників долю більш яскраву та більш трагічну, ніж доля Василя Симоненка. За 28 років життя зроблено було багато і мало водночас. Багато, зважаючи на ту самобутню і багату спадщину, яку отримала Україна від Василя Симоненка; мало, зважаючи на те, скільки він міг би ще зробити, якби не смерть, яка застала його в розквіті сил та творчої енергії.
Хай світла Різдвяна зоря принесе у Вашу домівку веселий настрій, здоров’я, щастя, гучну радісну щедрівку та колядку. Бажаємо, щоб поруч були вірні друзі, удача й успіх, а в домі - світло та радісно від любові і добрих новин.
Хай новонароджене Дитя зішле Господнє благословення на Ваші домівки, а Свячена вода додасть Вам здоров’я, зцілить дух, скріпить сили, зміцнить віру!
Миру вам і впевненості у завтрашньому дні, сімейного добробуту та міцного здоров'я!
Одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім'я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру, — Свят-вечір, що припадає на 6 січня. Свята Вечеря — це спільна вечеря всього роду, а на столі має бути дванадцять пісних страв: до столу господиня в основному подає дари саду й городу, щоб таким чином подякувати минулому року за благополуччя родини.
( опубліковано за матеріалами сторінки Мова ДНК нації у Фейсбуці)
Повторюємо або вчимо колядки (опубліковано за матеріалами
пʼятниця, 2 січня 2015 р.
Дещо з історії вітальних листівок
Звичним атрибутом будь-якого свята давно стала листівка. Ми даруємо її на день народження, на Різдво та Новий Рік, вітаємо своїх близьких і рідних за допомогою листівок з річницями та пам’ятними подіями.
А чи задумувалися ви, що цей простий картонний клаптик має свою історію та традиції?
