Шестикласникам

субота, 4 квітня 2015 р.

Готуємось до Великодня

 Яєчко — розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння рук людських, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя. 
Надія Кметюк
 
 З писанки розпочинається весна, з нею приходить Великдень, світле Христове Воскресіння. Писанка – це радість. Українська старовинна традиція писанкарства передається з покоління в покоління. Вона увібрала у себе силу віків, мудрість наших предків та квітучість нашого народу.
 Чим же писанка така особлива, що вже століттями залишається актуальною?
Неспроста кажуть, що вона має чарівну силу. В Україні, як і в інших культурах світу, яйце вважалося символом життя. Після того, коли яйце покривали таємничими різноманітними знаками, воно набувало магічної сили і ставало оберегом, який захищав від всього злого і забезпечував добробут. Ще до запровадження Християнства у Київській Русі в 988 році, наші предки вірили у природні сили та відзначали різні свята, і одне з них було "Свято Весни", коли природа пробуджувалася від зимового сну і давала початок новому життю. Прихід весни вітали радісними піснями і танцями, а саме писанка займала у цьому ритуалі одне із найважливіших місць. Із запровадженням християнства, свято весни перейшло у святкування Воскресіння Христового, а стародані традиції стали частиною Великодня, з гаївками, галунками та випіканням пасок.

До нас дійшло багато знаків, які були виявленні на Трипільській кераміці. Також археологи розкопали пофарбовані глиняні галунки на Київщині та Полтавщині. Перші візерунки були прості, вони відображали кола, зірки, безкінечні лінії. Загалом, всі символи можна поділити на такі чотири великі групи: рослинні, тваринні, геометричні та солярні (сонячні). З приходом християнства були додані такі елементи як хрест, церква та риба. Ми продовжуємо використовувати всі старовинні символи, поєднуючи їх із новими дизайнами та мотивами.

Писанка ввібрала в себе силу віків та традицій. На білому яйці ми відображаємо свій талант, свій внутрішній світ, свої мрії та любов. 
Вважається, що кольори також мають особливу силу: жовтий – мудрість; червоний – щастя і любов; синій – здоров’я; білий – чистота; помаранчевий – сила; брунатно-жовтий – щетрість;

  Свого часу писанкарі використовували природні фарби. Щоб отримати жовтий колір, варили кору дикої яблуні, зелену – з луски молодого соняшника, темну – з дубової кори, фіалкову – з кори чорної вільхи. Зараз ми більше використовуємо штучні барвники.

Отже, поки будуть писанки на світі писати – доти люд наш буде жити, а край процвітати. Тож не даймо цій старовинній українській традиції зникнути, продовжуймо зустрічати весну та святкувати Великдень із барвистими кошиками, повними писанок.

3 коментарі:

  1. Дуже цікавий допис) Вітаю Вас, Олесю, із святом Великодня! Нехай це величний день наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Бажаю Вам радості, здоров’я, добробуту і натхнення! ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

    ВідповістиВидалити
  2. Вітаю Вас, Олесю, із святом Великодня! Нехай це величний день наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Бажаю Вам радості, здоров’я, добробуту і натхнення. ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

    ВідповістиВидалити
  3. Вітаю з ХРИСТОВИМ ВОСКРЕСІННЯМ! Нехай це величне свято наповнить серце світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Бажаю Вам радості, здоров’я, добробуту і благополуччя.

    ВідповістиВидалити