Шестикласникам

Восьмикласникам і восьмикласницям

Українська мова

Словосполучення, його будова, роль у мові, класифікація 

                Речення, його будова і типи, роль у мовленні


               Способи вираження головних членів речення


  Папа Іван Павло II увійшов в історію як перший понтифік, який умів вибачатися. Світ запам’ятав його як мудру та великодушну людину. 

   Пропоную вам рецепт гармонії та спокою від Івана Павла II.

1. Саме цей день  хочу прожити, не намагаючись одразу вирішити всі життєві проблеми.
2. Саме сьогодні зважатиму на свою поведінку: буду привітним до людей, не буду критикувати, виправляти чи вдосконалювати нікого, окрім себе.
3. Саме сьогодні буду щасливим, усвідомлюючи, що я створений для щастя не тільки у вічності, але й тепер. Є лише один світ.
4. Саме сьогодні підлаштуюся під обставини, не прагнучи, щоби вони підлаштовувалися до моїх бажань.
5. Саме сьогодні відведу кілька хвилин свого часу для читання. Як їжа потрібна тілові, так добра книжка потрібна для духовного життя.
6. Саме сьогодні зроблю якийсь добрий вчинок і нікому про це не скажу.
7. Саме сьогодні зроблю щось, до чого не маю жодного бажання. А коли почуватимусь ображеним, не виявлю цього.
8. Саме в цей день складу собі детальний план. Можливо, не буду його ретельно дотримуватися, але спробую виконати два правила: не буду поспішати і буду рішучим.
9. Саме сьогодні буду сильно вірити – навіть коли б обставини схиляли мене до чогось протилежного. Бог піклується про мене так, ніби на світі більш нікого немає.
10. Саме сьогодні не буду нічого боятися. Особливо не лякатимусь радості та всього, що красиве. Не боятимусь вірити в Добро і за все дякувати. Адже все є Божим даром.
За матеріалами Дивен світ

  Визначте, які речення переважають у запропонованому тексті. Проаналізуйте, яку стилістичну роль вони виконують? За бажанням запишіть поради від Івана Павла ІІ у зошит або у One Note. 






  Чи знаєте ви, як стати цікавим співрозмовником? Відомий педагог Дейл Карнегі пропонує такий простий спосіб: по-перше, слід бути уважним слухачем  від початку і до кінця розмови, заохочуючи інших розповідати про себе, бо їх набагато більше цікавлять свої проблеми, ніж ваші; по-друге, треба приєднатися до погляду співрозмовника. Про цей та багато інших «рецептів» красномовства ви можете дізнатися з книг американського психолога Д. Карнегі. За сімдесят п’ять років перевірені часом поради Дейла Карнегі допомогли піднятися сходинками успіху в діловому та особистому житті багатьом мільйонам людей.






     Виконайте запропоновані нижче тестові завдання та надішліть для перевірки.

Українська література

Українські козацькі пісні

Електронні версії підручників 

   Враховуючи те, що  ще не всі підручники надійшли у школи, розміщую посилання, де  є доступ до електронних версій








        Література для читання влітку

Програмові твори

  • Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч"
  • Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»
  • Олександр Довженко «Ніч перед боєм»
  • Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути»
  • Володимир Дрозд «Білий кінь Шептало»
  • Юрій Винничук «Місце для дракона»
  • Валентин Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання"

Володимир Дрозд

Автор багатьох цікавих збірок оповідань, повістей, романів. Письменник уперто прагне удосконалювати свої засоби відображення людини і світу, вдаючись до прийомів умовності, гротеску, пародіювання, матеріалізації метафор...
Ім’я Володимира Дрозда асоціюється з творчими пошуками нової літературної генерації когорти шістдесятників, тих запальних українських інтелігентів, які виривалися за межі ідеологічного контролю, бунтували супроти офіційних канонів мистецтва соціалістичного реалізму. 
  Ви маєте можливість прочитати оповідання про коня, якому В. Дрозд дав ім'я Шептало. Так, ім'я, а не кличку, оскільки надав своєму героєві багато людських якостей. Сподіваюсь, ви отримаєте задоволення, читаючи оповідання "Білий кінь Шептало"


 - А яке закінчення оповідання запропонували б ви? Напишіть своє закінчення і надішліть на адресу: bratolesya@gmail.com
  В.Дрозд продовжує твір, давши назву  Кінь Шептало на молочарні.

Олександр Довженко

 «Я народився і жив для добра і любові. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм»,— писав Олександр Довженко.
Довженко — творець першого в українській літературі твору в жанрі кіноповісті. Людина, якій доводилося жити й працювати поміж двох вогнів — тоталітарним режимом та власними переконаннями, правдою і кривдою (у рапортах спецслужб зазначено навіть, що письменник уві сні говорить українською мовою.

Митець, з яким спілкувалися й радилися навіть вожді і якого тримали в «золотій клітці», а він примудрявся писати гірку правду й знімати кінофільми вражаючої сили.

   Людина багатьох талантів і уподобань, спрямованих на покращення світу, удосконалення різних галузей — від мови, історичної пам’яті, мистецтва, освіти, містобудівництва до сільського господарства та промисловості.

  Митець, що вірив у людину майбутнього й звеличував її у своїх творах.

Анкета-характеристика письменника


Ім’я, по батькові, прізвище — Олександр Петрович Довженко



Роки життя — 1894-1956



Місце народження — хутір В’юнище (с. Сосниця) на Чернігівщині



Батьки — неписьменні селяни; батько Петро Семенович, мати Одарка Єрмолаївна


Освіта — місцеві початкова та вища школи, Глухівський учительський інститут, Київський комерційний інститут (економічний факультет)

Рід занять — учитель, художник-карикатурист, дипломат, кінорежисер, кіносценарист, критик, журналіст

Захоплення — кіно, літературна творчість

Сімейний стан — одружений

Літературна творчість — «Зачарована Десна», «Україна в огні», оповідання, кіноповісті, нариси, «Щоденник» та ін..
   Скрізь, де бував Довженко, він прагнув удосконалити світ, зробити його кращим, красивішим. «На початку 1930-х його дуже дратував пустир на території кіностудії, і там він разом із двома робітниками та садівником висадив фруктові й декоративні дерева. Але там був ще й склад вугілля — Довженко казав, що хоч сто років буде працювати, не звикне до його виду. Дістав беріз, тамарисків і висадив у неділю все це»,— згадували колеги — сучасники митця.

   Дослідниця творчості О. Довженка Ю. Кочерган вважає: «Навіть епізодичні герої письменника володіють глибокою духовною силою, що робить їх незабутніми. Ця якість таланту Довженка близька пафосу Сент-Екзюпері, для якого бути людиною означало нести відповідальність за все на світі».

Читаючи оповідання "Ніч перед боєм", випишіть цитати, за якими можна упізнати героїв твору.

Випишіть із твору вислови, у яких міститься народна мудрість, народна мораль.

Знайдіть у мережі Інтернет, що означає вислів "горобинова ніч", який використовує автор в оповіданні.


Михайло Коцюбинський




Цікаве про письменника

 Квіти супроводили Коцюбинського все життя. Недаремно приятель письменника Михайло Жук малював його серед квітів. У 1907 році художник створив один з кращих портретів М.Коцюбинського: письменник зображений на фоні своїх улюблених квітів червоної красолі. Інший портрет (1925 р.) оздоблений рослинним орнаментом.
 Повертаючись із далеких доріг, Коцюбинський привозив насіння квітів, цікаві рослини. З Капрі Михайло Коцюбинський привіз на Україну насіння гвоздики, яка в науковій літературі відома як "гвоздика Коцюбинського".
  Різноманітними квітами і кущами буяв чернігівський сад письменника. Про це з любов'ю згадує його донька Ірина Михайлівна: "Він любив квіти, з захопленням вивчав їх, ботанічні знання були у нього досить великі. В садочку, що оточував наш будинок, яких тільки квітів не було. Батько дуже любив садок і разом з матір'ю насаджував дерева і квіти Михайло Михайлович чомусь не любив жоржин. Вони здавались йому бездушними, їх пишність була позбавлена в його очах принадності будь-якої маленької польової квітки".
  На одній вечірці Коцюбинського назвали соняхом, на що він відповів: "Дійсно, я сонях. Люблю сонячне повітря і, як сонях, тягнуся до сонця".
Мало сказати, що Михайло Коцюбинський любив квіти. Він широко використовував у творах і листах назви близько 200 різних рослин - квітів, дерев, кущів, городніх і польових культур.
  До речі, у повісті "Дорогою ціною" використано назви 18 рослин, з них комиш згадується 44 рази, очерет - 21.

Завдання для спостережливих

   Читаючи повість, випишіть назви рослин, що згадуються у творі.


     Поетика назви повісті "Дорогою ціною"

Вам відомо, що назва художнього тексту ніколи не є випадковою, адже вона відіграє роль "чарівного ключика" для розуміння твору. Пригадайте, коли у 6-му  класі ми знайомились із  оповіданням «Федько-халамидник» В. Винниченка, то назва одразу підказала вам, що йтиметься, напевно, про якогось неслуха, шибеника, збитошника. А назва повісті Івана Франка «Захар Беркут», в якій прізвище героя співвідноситься із великим хижим птахом, наштовхнула вас на думку, що автор розповідатиме читачам про людину горду, безстрашну. 
    Цього навчального року ви прочитаєте твори Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» та Ю. Винничука «Місце для дракона». У першому випадку слова «шпага» і орлине прізвище героя налаштують вас на повагу до літературного персонажа  як оборонця справедливості, у другому - слова «місце» і «дракон» насамперед зацікавлять, чи є зараз дракони й чи знайдеться такому доісторичному ящеру місце в сучасному світі.
   Має свої прозорі смисли й назва повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною». Безперечно, після прочитання твір розкриється повніше, однак важливою є й поетика назви. За матеріалами підручника О.Слоньовської

   Поміркуйте, на які думки наштовхує вас назва повісті Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною»? Про що йтиметься у цьому  творі? 

— Назвіть «три кити», три ключових слова, які можуть презентувати повість «Дорогою ціною».



Завдання для тих, хто дуже любить читати
 Знайдіть у бібліотеці, самостійно прочитайте  оповідання Олександра Довженка «Воля до життя», повість американського письменника Джека Лондона «Любов до життя». 
Порівняйте назви творів М. Коцюбинського «Дорогою ціною», Джека Лондона «Любов до життя» та 0. Довженка «Воля до життя». Поміркуйте, яка з цих назв, на вашу думку, найбільше відповідає змістові творів? 

  Розвиваємо критичне мислення! 
  Чи погоджуєтесь ви з тим, що для гармонійного розвитку особистості необхідна свобода? Чи можливе досягнення свободи в сучасних умовах? Якщо так, то в який спосіб?

Театр корифеїв

  Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський — блискуча плеяда майстрів української сцени, увійшли золотими літерами на скрижалі історії світового мистецтва...
                                                                                                 Костянтин Станіславський



Єлисаветградський театр, у якому 27 жовтня 1882 року відбулась перша вистава "Товариства українських артистів під орудою М.Кропивницького"

      28 жовтня 1882 року на сцені міського театру в Єлисаветграді (нині Кропивницький) Марком Лукичем Кропивницьким була представлена «Наталка Полтавка» 1. Котляревського за участю Марії Заньковецької в ролі Наталки. Так розпочалася історія українського професійного «театру корифеїв», якому судилося досягти класичних вершин акторської та режисерської майстерності й здобути світову славу.


 П'єса Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" у постановці акторів Українського драматичного театру "Гомін"
Напишіть твір-роздум, використавши вислів  французького письменника-драматурга Адріана Декурселя як  тему: "Гроші для розумних людей є засобом, для дурнів - метою"
( наведіть приклади з п'єси "Сто тисяч")

Із сучасної української поезії 

(кінця ХХ — початку ХХІ ст.)

 Іван Малкович —  український поет і видавець

  Відкрите обличчя, ніжна, майже дитяча усмішка, світло-русяве волосся, що спадає на плечі з-під капелюха, довгі пальці музиканта. А ще — делікатність в усьому: у жестах, у розмові. Це — Іван Антонович Малкович, самобутній поет гуцульського краю, який народився 10 травня 1961 року  в селі Нижній Березів на Косівщині.
 Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка. 
    Член Спілки письменників з 1986 р.
Автор семи «дорослих» поетичних книг: «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), «Вірші на зиму» (2006), «Все поруч» (2010, 2011 (2-ге, доповнене видання); «Подорожник», 2013.
  Ще 19-річним юнаком на всеукраїнському літературному семінарі в Ірпені таємним голосуванням кількох сотень літераторів І.Малковича було обрано «Найкращим молодим поетом». «Увесь літературний Ірпінь кілька днів величав мене „королевичем молодої поезії“, тож моєму юнацькому щастю не було меж... Ми захлиналися своїми й чужими віршами, а я до півночі, до крові на пальцях, грав на гітарі і співав призабутих гуцульських і лемківських пісень...»
  Публікацію його першої книги відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. «Вихід кожної його поетичної книги ставав подією літпроцесу... Неомодерні поезії І.Малковича стали зразками витриманого смаку поетики «нової хвилі». (Енциклопедія актуальної літератури).
   І. Малкович у численних інтерв’ю розповідає цікаві епізоди зі свого життя. Наприклад, його дід по материній лінії врятував І. Франка від голодної смерті після коломийської тюрми. А відоме видавництво -А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» він заснував, бо хотів, щоб перший «Буквар» для його сина починався не зі слова «акула», як це було раніше, а зі слова «ангел». 
  Подивіться інтерв'ю поета, підготуйте повідомлення про його життя та ознайомте з ним однокласників.
    Іван Малкович — редактор, упорядник, автор та перекладач кількох десятків книжок для дітей. «Це людина, маніакально віддана ідеї «особливо якісної української книги». (Книжковий огляд, № 1, 2002).
 Вірші Івана Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, бенгальською (Індія), литовською, норвезькою, грузинською, словацькою, словенською мовами. 
Джерело інформації
Більше про письменника

Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї».
Іван Малкович. «Напучування сільського учителя"»

Пісню на слова Івана Малковича написав і виконує львівський композитор і співак Віктор Морозов

                                               Для допитливих 

         Звідки родом літера «ї»

  Довготривале й систематичне переслідування та заборона використання української мови, як відомо, поширювалися навіть на окремі літери української абетки. До однієї з таких літер належала «ї». Зокрема, у зв’язку з відсутністю її в російському алфавіті, офіційно заперечували думку про використання цієї літери києворуськими писцями. Тим самим відсікали справжні витоки української писемності та насаджували облудну тезу про набагато пізніше формування українсько­ї мови — ХІV ст. А одночасно відбувалося нахабне зазіхання імперської Москви на всю спадщину княжої доби України-Руси. З особливою лютістю це виявлялось у радянські часи.
  У 2007 році Микола  Ткач записав і реконструював текст «Остромирового Євангелія» сучасною українською абеткою. Так-от, на зворо­ті аркушів 102 та 184 цієї пам’ятки автор використовує літеру «ї». Перший раз для позначення місцевого відмінка первісного займенника «ій» — іїм: «Запрети[в] же Іі[су]с д[у]ху нечистууму [в] [і]ї[м] [і] ісціли[в] отро­ка». Другий раз для позначення особового закінчення активного дієприкметника минулого часу: «Во время оно [в]виді[в] Іюда, предавъї[й] Єго...»
  2016 року виповнюєтьсяся 960 років від початку написання пам’ятки давньої української писемності й мови «Остромирового Євангелія» (1056—1057). А отже, не менше як стільки й легендарній українській літері «ї», що з нею асоціюється назва нашої держави: УКРАЇНА

  Людину, за біблійною легендою, супроводжує в житті янгол-охоронець. Але й людина має право вибирати, як їй чинити, як будувати своє життя. 
Іван Малкович  "Із янголом на  плечі"

   Інтерактивний плакат, за допомогою якого ви маєте можливість послухати поезію "З янголом на плечі" у виконанні автора, пісні на слова Малковича у виконанні Тараса Чубая та Марії Бурмаки

 Пропоную вашій увазі завдання за змістом вірша "З янголом на плечі"

 Кирпа Галина Миколаївна - поетеса, перекладач, критик, літературознавець
Галина Кирпа вже близько тридцяти років поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та  перекладів понад 30 книжок із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов.
«Дитина має право на своє Я (маленьке, але все-таки особисте ), і стверджувати це право допомагають їй вірші Галини Кирпи. Яскравий представник сучасної модерної дитячої поезії, вона тонко й проникливо показує світ очима дитини...».
                                                                                      Наталія Дзюбишина-Мельник
 Є лауреатом премії імені Івана Огієнка (1996), «Світлослов» (за «Чисте сяйво метафори», м. Коломия, 2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007). Нагороджена Грамотою Президента Форуму видавців у Львові (2004). 2011 року стала лауреатом премії «Кришталевий птах». 

  Василь Герасим'юк - один із найоригінальніших сучасних українських поетів

Василь Дмитрович Герасим'юк народився 18 серпня 1956 року в місті Караганді в Казахстані, де відбували заслання його батьки. Дідуся по материнській лінії Василя, чотового (командира взводу) УПА, й дядька Михайла, рідного татового брата, який пізніше стане хрещеним батьком майбутнього поета, сталінські посіпаки запроторили в концтабори. У чужому краю батько, Дмитро Іванович, який влаштувався водієм, і мати, Марія Василівна, яка тяжко працювала на цементному заводі, мріяли про повернення в рідну Гуцульщину, яка батькам Василя здалеку здавалася раєм на землі. На чужині галичанам жилося тяжко, бо умови існування були просто нестерпними. «Довічне поселення» як кара за націоналізм і збройне обстоювання інтересів самостійної України було скасоване тільки після смерті Сталіна. Спочатку додому відпустили діда, потім дядька, а вже після них молода сім’я з двомісячною дитиною на руках рушила до рідної Прокурави, що на Косівщині. Краса навколишнього світу, дивовижні гуцульські легенди й вірування ставали підвалинами світогляду майбутнього поета. Шкільні роки, які минули в рідному селі й у столиці Гуцульщини - місті Коломиї, лише увиразнили вічні мелодії гір, які пізніше заговорили з поетом мовою дивовижних віршів (з підручника "Українська література" для учнів 8-го класу  О.Слоньовської)
Василь Герасим'юк читає свій вірш "Чоловічий танець"
   Танець аркан виконують лише чоловіки, бо він потребує фізичної сили, спритності й надійності всіх танцівників. Арканом випробував опришків Олекса Довбуш. Сьогодні цей танець вважають одним із найскладніших навіть для професіоналів. 
  Користуючись мережею Інтернет, знайдіть інформацію про цей гуцульський танець, його символічне значення і підготуйте повідомлення для своїх однокласників.        

Володимир Підпалий
  Полтавщина подарувала нам багато талантів, серед яких великими літерами викарбувано ім'я українського поета Володимира Підпалого.

Усе, що в серці виплекав я доброго, належить вам.
В.Підпалий
   Щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, яку любив соромливо й віддано, якій на славу сплів і свій поетичний вінок, прожив до болю мало — лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею, гартуючи дух людський, про Шевченка...
   Ви зможете більше дізнатись  про Володимира Підпалого  за посиланням
 1. На основі поданих нижче висловлювань та прочитаного  про Володимира Підпалого, створіть літературний портрет  письменника.

«...Вона [мати] знала тьму казок та приповісток, шанувала загадки і вміла знаходити до них ключ. Але ніколи я не чув, щоб вона співала. Певно, гірке дитинство, як і подальше життя (1943 року вона стала вдовою), наклало свою печатку на її характер. Мати вміла і любила працювати, кохалася у квітах (вся хата була великим квітником...) і чистоті. ...Батько працював на залізниці, любив сади і бджільництво, ненавидів тютюн (син палить за нього і за себе) і горілку. Загинув під Києвом 1943 року. Пам’ятаю його добре. ...В селі й до сьогодні розповідають про те, як він співав. А я пам’ятаю дві його пісні — про Байду та "Ой забіліли сніги”. Мабуть тому, що гарне враження про ці пісні залишив мені батько, навіть у виконанні артистів я відчуваю і нині фальш та штучність, які так згубно діють на все сценічне та вокальне мистецтво України»  (В. Підпалий).

«Жив гідно і чесно, своїм коротким, дуже вартісним життям вписався назавжди у серця і літопис українського народу»  (Я. Стех).

«Володимир Підпалий слово поетичне справді-таки шукав "дні і ночі”, плідно працюючи на нелегкій ниві поезії, на якій він знайшов і зірвав рідкісні нині троянди творчості»  (Є. Гуцало).
«…Як один акорд звучить триєдине значення його невмирущої любові – рідна мова, мати, Україна…Наче сповідь перед Україною сприймається  його «Тиха елегія»»  (Іван Гнатюк). 



 Творчість Підпалого – широка тематично і жанрово. Опанував багато форм і різновидів ліричних творів: елегії  → сонети → притчі → етюди → епіграми → серенади → поеми → балади → новели → оповідання.   


  З теорії літератури
 Етюд (з фр. вправи, вивчення) — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру.

  Враховуючи визначення терміна «етюд», доведіть, що вірш Володимира Підпалого  «Зимовий етюд» належить до цього жанру.

                   Василь Голобородько

  Розповідаючи про своє дитинство, письменник згадує все найкраще й найцікавіше, що відбувалося в його житті.

 «Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покутя1, я сипав із жмені пшеничне зерно її промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати.   З радісним відчуттям виходив я з хати, обдарований кількома монетами грошей та жменькою цукерок із бубликом, бо я порадував сусідів: і тітку, і дядька, і дітей їхніх.

  Уже як ходив до школи (школа в нашому селі на той час була семирічною та українськомовною), то з однолітками ходив колядувати. Але вже так, ніби переступаючи межу забороненого, бо вже в школі обов'язково нагадають перед усіма учнями тих, хто ходив колядувати. Здається, недовго й протримався той давній звичай після нашого колядування. Умер той звичай...».

 Інтерв'ю Василя Голобородька про український Донбас.

Голос ніжного серця

 Серед великої когорти поетів українського національного відродження ХХ століття Володимир Сосюра – один з найніжніших і найтрагічніших.   

  Володимир Миколайович Сосюра — представник високого поетичного світу, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами донецькі ночі й цвіте різнобарв’ям Україна. Він — тонкий лірик і творець розгорнутих ліро-епічних полотен.
      В.Яременко 
     Про життя і творчість поета більше можна дізнатись за наступними посиланнями:




    Відео із циклу історій “Розстріляне відродження” про видатних українців, знищених радянською владою у 30-ті роки минулого століття. Життєвий шлях Володимира Сосюри - далі у сюжеті.

   Під гуркіт гармат кривавого 1944-го, коли звільнялася Україна від фашистської окупації,  створив Володимир Сосюра пристрасне поетичне звертання, що  й досі відлунює в кожному серці, тривожить і бентежить, сповнює ніжністю й любов’ю, -  поезію «Любіть Україну». 
  Вірш «Любіть Україну» виходив українською мовою на шпальтах центральних російськомовних газет, його друкували на листівках, які з літаків скидали над окупованою українською територією.
  Та після війни саме за цю поезію почалися гоніння на митця. Спочатку безслідно пропала його дружина Марія, мати двох маленьких дітей: у 1949 році її мало не потай заарештували й відправили на заслання до Казахстану, а Володимиру Сосюрі, який оббивав пороги численних кабінетів, вимагаючи інформації, де кохана, ніхто навіть із найвищих чиновників нічого не міг сказати. 
  У 1951 році в газеті «Правда» за вірш «Любіть Україну» його автора несподівано назвали буржуазним націоналістом.
  Маємо можливість послухати читання поезії "Любіть Україну" у виконанні автора

   Прочитавши або прослухавши поезію, поміркуйте, на підставі яких рядків можна зробити висновок, що вірш «Любіть Україну» написаний під час війни з фашистами? 
    На вашу думку, з якою метою поет виводить образи молодого покоління - юнака і дівчини? Чому саме на них покладає найкращі надії в справі збереження Української держави?
  Заповніть таблицю,  навівши приклади з вірша "Любіть Україну" (таблицю запишіть у зошит)
Художній засіб
Приклад з поезії
звертання

епітет

метафора

рефрен

порівняння

образ-символ



Поезія «Васильки» — взірець інтимної лірики
Володимир Сосюра із дружиною Марією (1948 рік)
  «У мене так багато для тебе слів-алмазів, слів-квітів. Мені хочеться засипати ними тебе, зацілувати ними тебе, і щоб ти вічно жила у моїх піснях, щоб люди брали приклад з нашої любові, а не з наших помилок. До зустрічі завтра, любов моя!»
                         (Із останнього листа до дружини, 4 березня 1964 року)
   У вірші «Васильки» Марії не згадано, але саме вона надихнула В. Сосюру на його написання. У своїх спогадах він оживив епізод створення поезії так: «В 1938 році, коли минуло мені сорок літ, я написав “Васильки”... Добре пам’ятаю свій настрій в той вечір, коли з’явився цей вірш. Щоб точно його висловити, треба було б сказати: “Васильки" я написав разом з Марією».



   Завдання у зошит.  Випишіть із поезії «Васильки» найвдаліші, на вашу думку, художні засоби, з допомогою яких В. Сосюра відтворює красу літнього дня, радісний і піднесений настрій закоханого юнака, щастя молодості. Поміркуйте, яку роль відіграє кожен із цих засобів у тексті?



Проаналізуйте, в яких кольорах ви сприймаєте  поезію "Васильки" і чому?  Які емоції ви переживаєте, читаючи цей вірш?

Поезія "Осінь"
Їде осінь на коні (1984), Марія Приймаченко

Теорія літератури. Пейзажна лірика — твори, у яких настрій ліричного героя суголосний із настроєм природи, переживання й відчуття виникають від споглядання природи
   Проаналізуйте, у якій кольровій гамі сприймається ця поезія.
 Створіть асоціативне гроно образу осені у поезії і запишіть у зошит.
 Доведіть, що у вірші "Осінь" відтворено динамічну, а не статичну картину. Якими засобами це досягається?

Поетеса, наре́чена  іменем рідної землі


    Є народження й смерть – два стовпи на межі. А між ними події одвічні: варіації стріч і розлук, і жоржин, Варіанти падінь і величчя. Велич Лесі Українки зрозуміли і її сучасники, і нащадки. Вона була високотитулована одним словом — геній. Геній в умовах заблокованої культури.

                                                                                      Ліна Костенко

   Цьогоріч ви маєте можливість ознайомитись із  поемою-казкою Лесі Українки "Давня казка", яку І.Франко назвав  "однією «з найкращих і найхарактерніших окрас нашої нової літератури».
  Якщо у вас вдома немає творів Лесі Українки і ви забули зайти у бібліотеку, повний текст твору можна прочитати тут: 

       Мудрість "Давньої казки"

  «Давню казку» Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом.  У творі йдеться і про роль поета і його творів у суспільному житті. Тому головний герой цієї поеми — поет.
Твір «Давня казка» вперше був опублікований у львівському журналі«Життє і слово» за 1896 рік, а пізніше — в другій збірці віршів Лесі Українки «Думи і мрії».

  Повний текст твору можна прочитати тут: Давня казка

1.Читаючи поему, випишіть у зошит цитати, які характеризують людські якості Поета і Бертольда.

2. Скориставшись статтею  Академічного тлумачного словника української мови, спробуйте дослідити, чому Леся Українка обрала для своєї поеми назву "Давня казка".
3. Виконайте завдання на відновлення послідовності подій. Правильну відповідь запишіть у зошит.

4. Готуючись до уроку, виконайте завдання, подані  на інформаційній стіні  Padlet (розміщена нижче)



Made with Padlet

5. Прочитавши поему, виконайте тестові завдання і надішли їх.

6. Поміркуйте, чому автор дає лицареві ім’я Бертольд, а поета робить безіменним?

6. Наведіть приклади сучасності, коли діячі культури своєю творчістю демонструють  громадянську позицію або впливають на хід суспільного життя.


     Ви щасливі, пречистії зорі...

Україна не чула такого сильного гарячого та поетичного слова,
 як з уст цієї слабосилої хворої дівчини...
І. Франко

 Тарас Шевченко

   Інформацію і завдання  за творчістю Тараса Шевченка  знайдете у блозі Шевченко завжди молодий
Рок-версія пісні  «Мені однаково…»  на слова Тараса Шевченка 
у виконанні  Кузьми Скрябіна

Ніна Бічуя

Не переставати дивуватися красі світу, розуміти людей, які навколо тебе, пам’ятати, що від твоєї життєвої  позиції світ повинен стати хоч на краплину теплішим, добрішим – ось головне естетичне кредо письменниці.  
  Ніна Леонідівна Бічуя народилася 24 серпня 1937 року у Києві.  Виросла  у Львові, тут здобула освіту (у 1958 році закінчила факультет журналістики Львівського  державного  університету  ім. Івана Франка),  тут сформувався її письменницький талант. Вона не знала мудрих сільських дідів і босоногого дитинства, зате їй рідна  людна міська вулиця з її ритмом, запахами, архітектурою, типажами. Вона не співала з подругами на толоці гаївок, їй не розкрилися таємниці хліборобської праці, зате її цікавлять духовні потреби ровесника, який виріс поряд з нею  на вулиці Городецькій.  Художній світ Ніни Бічуї – це особливий світ. Бо в основі його – духовний світ людини:  багатогранний,  дивовижний, незбагненний.  У душах її ліричних героїв зійшлося минуле і майбутнє – там тривають гарячі суперечки,  щоденно, щохвилинно творяться шедеври див – часто ніким не помічені.  Своїх персонажів письменниця ставить перед проблемою життєвого вибору.  А зовні – спокійне розмірене життя, звичайний побут,  дріб’язкові деталі.  Герої  Ніни Бічуї  у постійній дорозі – найчастіше до самих себе.  Пізнаючи себе, вони пізнають світ.
    
 Гармонія світу, єднання добра і красиось принципи її світовідчуття. Письменниця  пише не тільки для дорослих,  але й для  дітей і підлітків.  Її твори перекладені  на багато мов світу.
   Ніна Бічуя має честь носити Орден  Усмішки. Це міжнародна нагорода, яку присуджують діти. Свого часу кавалерами цього ордена стали Іван Павло II,  Далай лама, Мати Тереза,  шведська письменниця Астрід Ліндгрен…  Кавалер цього ордену і наша львівська письменниця.  Чи лише за дитячі твори «Канікули  у Світлогорську», «Шпага Славка Беркути», «Звичайний шкільний тиждень», «Яблуня і зернятко»?..  Можна ще додати її роботу з дітьми і для дітей у Першому українському театрі  для дітей та юнацтва,  газету  «Читальня»  при  Просвіті, яку під її опікою робили школярі для своїх ровесників…  Можна перерахувати ще і ще…  Але  все це похідне.  Суть  же у самій Ніні Леонідівні, в її ставленні  до дитини –  як до рівної дорослій людині,  непідробна  цікавість до світу дитинства – найважливішого, що може бути… Для цієї найприскіпливішої, але найбільш вдячної аудиторії – дітей та підлітків -  письменниця написала чимало  книжок. Це зворушливі розповіді про стосунки дітей, про взаємини між школярами і вчителями, між батьками і дітьми, про змужніння юнаків і дівчаток і про світ навколо них…

«У тій моїй фортеці, що зветься рідним домом, є двоє фехтувальників, вже зовсім дорослих: мій брат і мій син. Брат був тренером з фехтування для мого сина (і не тільки). Діялося це дуже давно, так, так, ще в минулому столітті... Давно? А спробуйте витягнути його у себе з-під ніг, і все нинішнє полетить шкереберть. Ми всі стоїмо на плечах одне в одного. Від самісінького початку історії людства. Не можна порушувати єдність... У нашій фортеці досі зберігається синова шпага, її уже торкаються крихітні рученята моєї правнучки. Шпага - це наша родинна реліквія. Але історія про Славка Беркуту - історія не братова й не синова, у них були свої хлоп'ячі та юнацькі пригоди, а в книзі зовсім інша, напіввигадана, напівправдива, але таки не їхня особиста історія. Й зовні, й за характерами ні брат, ні син на жодного з персонажів книги не схожі. Усі мої літературні герої разом і зокрема більше думками й поривами душі схожі... на мене».
                                                                                                                  Ніна Бічуя
   У житті героїв настає момент, коли приходить усвідомлення того, що безтурботне дитинство минуло... Дорослішати і весело, і важко водночас, і подекуди навіть страшно, адже на школярів чекають справжні випробування на чесність, людяність, міцність дружби, на осягнення людського призначення. 
Читаючи повість, створіть карту пам'яті про героїв твору


Немає коментарів:

Дописати коментар