Шестикласникам

субота, 25 лютого 2017 р.

         Без надії таки сподіватись....

  25 лютого - день народження  Лесі Українки - великої поетеси, мужньої і сильної духом жінки.


«Цієї дитини торкнувся Бог», - так казали про доньку відомої поетеси Олени Пчілки. 
У 4 роки вже читала, у 5 років Леся навчилася грати на фортепіано, у 6-річному віці невтомна дівчинка сама вишиває коханому батькові сорочку. У дев’ятилітньому віці Леся написала свій перший вірш, який по праву включають у творчу спадщину письменниці як рівний серед рівних. Це поезія «Надія», присвячена улюбленій тітці Олені Косач, засланій  у Сибір за революційну діяльність. Дівчинка добре грала на  фортепіано, імпровізувала власні композиції. ЇЇ  вчителями музики були тітка Олена ( батькова сестра) , потім дружина Миколи Лисенка, Ольга О’Коннор, яка мала бездоганний смак і була справжнім  професіоналом.
  Лесі було всього тринадцять років, коли мати, прибравши їй яскравий псевдонім – Українка, зважилась опублікувати під ним її перші дитячі вірші «Конвалія» і «Сафо».

Любила  Леся садити і доглядати квіти, яких на клумбах у Косачів було предостатньо. А як захоплено мала Косачівна танцювала, плавала, стрибала, бігала на перегони із сільськими хлопчаками, лазила по деревах, грала у різноманітні рухливі ігри. 
  Лесі пророкували велике і щасливе майбутнє. Але вже в 10 років перше випробування долі - туберкульоз кісток. Це був виклик. І вона його прийняла. Лесю прооперували і відтоді вона лишилася без музики. 

Недуга прикувала поетесу надовго до ліжка. Але навіть знесилена Леся вивчала мови, писала свої неперевершені твори. 
«Читаючи м'які і розслаблені чи холодно резонерські твори українців-чоловіків і порівнюючи їх з цими бадьорими, сильними і сміливими, і разом з тим, такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ця хвора, слабка дівчина - чи не єдиний чоловік на всій Україні!» - писав Іван Франко.
 
 Понад тридцять років боролась із невиліковною хворобою і може слугувати прикладом мужності, витривалості та оптимізму.У 19-річному віці написала вірш "Contra spem spero!" і подарувала своїм читачам віру у те, що не можна втрачати надії:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні

Пропоную Вам відповісти на питання онлайнової  вікторини "10 фактів про Лесю Українку"

Немає коментарів:

Дописати коментар