Філологічна скринька: Десятикласникам і десятикласницям (література)

Пропоную вам влітку прочитати твори, які вивчатимемо впродовж 10-го класу, адже під час навчання так обмаль часу на читання

- Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я» (повість)

- Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ( роман, 1,4 частини)

- Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) «Мартин Боруля» (комедія)

- Іван Франко ««Мойсей» (поема), «Сойчине крило» (новела)

- Михайло Коцюбинський «Intermezzo» (новела), «Тіні забутих предків» (повість)

- Ольга Кобилянська «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт») (новела-роздум), «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс») (новела).

- Василь Стефаник «Камінний хрест» (новела).
- Володимир Винниченко "Момент" (новела).

- Леся Українка (Лариса Косач) «Лісова пісня» (драма-феєрія)

- Олександр Олесь (О. Кандиба) «По дорозі в Казку» (драматичний етюд).

Почався новий навчальний рік, а у шкільну бібліотеку підручники вчасно не поступили (для нас з вами, мої любі десятикласники й десятикласниці це не вперше, можна сказати, традиція). Розміщую для вас посилання, за яким можна завантажити PDF-версію підручників з української мови та літератури, а зрештою й для інших предметів.

Українська література (підручник)

Огляд української літератури другої половини ХІХ століття

Валуєвський циркуляр (1863) декларував, що української мови «не было, нет и быть не может», а тому й забороняв друкувати українською навчальні, популярно-просвітні  й духовні книги.
Черговий потужний дар по національній культурі – Емський указ (1876), який уводив додаткові заборони, а саме: на ввезення  українськомовних книг, опублікованих за кордоном, та їхнє перевидання на теренах Російської імперії, на театральні постановки та публікацію текстів до музичних нот українською мовою. Як зазначалося в цьому указі, книги і журнали, видрукувані в Західній Україні чи Європі, опинялися поза законом.

Провідний художній стиль української літератури другої половини ХІХ ст. -  реалізм,  що характеризується правдивим і всебічним відображенням
дійсності завдяки типізації життєвих явищ.
Вікіпедія про реалізм і в українській літературі зокрема.
На відміну від романтиків, письменники-реалісти досліджували не стільки почуття і переживання героїв, скільки всебічно осмислювали людину та її вчинки, звертаючи увагу на соціально-економічні чинники, умови щоденного буття і питання спадковості, які впливають на формування характеру особистості.

Опрацьовуючи матеріал підручника чи Інтернет-ресурсів проаналізуйте, що означало бути українським письменником другої половини ХІХ століття.

Створіть карту знань або опорний конспект про особливості української літератури вказаного періоду.

Виконайте завдання в команді, попередньо домовившись про вибір теми

Підготуйте огляд розвитку одного з родів української літератури (поезії, прози, драматургії) - три команди.
Зробіть екскурс суспільно-історичних умов і культурного розвитку в Україні другої половини ХІХст - дві команди.

Іван Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім’я», мабуть, найвідоміший твір Івана Семеновича. Вперше вона побачила світ у 1879 році у тій же львівській “Правді”, а трохи згодом була опублікована окремою книжкою у тому ж Львові. Вона стала настільки популярною, що царський уряд уже не міг ігнорувати її існування, й через 7 років милостиво дозволив її опублікувати й у Російській імперії, щоправда, лише після безжальної цензури. Так, початково у вступній частині не просто описувались мальовничі краєвиди, а й висловлювався жаль за козацьким минулим України та сум через її нинішнє вбоге життя. Усього з твору було вилучено 25 уривків. Зараз, на жаль, ця повість публікується лише за цією цензурованою версією, але й це не завадило їй стати по-справжньому народною.

Благoслoвенний божий край:

Рядoчками хатки біліють,

Черешні у садках рясніють…

Згoри пoглянеш — справжній рай…

Олексій Кононенко

До речі, герої його повісті з'явилися не з бурхливої авторської уяви, а з реального життя. Прототипом сім’ї Кайдашів були такі собі Мазури з села Семигори, що ославились на весь повіт своїми сварками. Вони навіть за сватів мали цілком реальну сім’ю Довбушів.

Іван Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім'я” “з огляду на високо артистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”.

В етнографічній розвідці “Світогляд українського народу” І. Нечуй-Левицький вказував на великі моральні потенції народу, суть яких відбилась насамперед в усній поезії. Він радив письменникам не обминати колоритних народних висловів і через їх освоєння показати світові неповторну душу українців. Найрізноманітніші засоби барвистого народного мовлення письменник вдало використав у “Кайдашевій сім'ї”.
"Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!" - оцінив мову повісті Михайло Коцюбинський

Читаючи повість, випишіть народні вислови, які найбільше припали вам до душі. Результат своєї роботи оформіть у формі буклету (при бажанні можете об'єднатися з однокласниками чи однокласницями).

Спробуйте, спираючись на власний життєвий досвід, визначити, які морально-етичні проблеми підняв автор у своїй повісті. Поміркуйте, які з них залишаються актуальними сьогодні.

Працюючи у групі, створіть літературний портрет героя або героїні повісті (попередньо проведіть жеребкування).

Аудіокнига у виконанні неперевершеного майстра розмовного жанру народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, Анатолія Паламаренка

Опорний конспект

Запропонований тест допоможе освіжити пам'ять і перевірити, як добре Ви знаєте “Кайдашеву сім’ю”.

Тестові завдання Завантаження...

Українська література др. пол. ХІХ ст. в контексті розвитку суспільства певного часу. Складні суспільно-політичні умови розвитку. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «Громад»

Література 70-90-х років ХІХ ст. розвивалася в складних історичних обставинах: український народ перебував у колоніальній залежності від двох імперій: більшість наших етнічних територій належала Російській імперії, а Східна Галичина, Північна Буковина й Закарпаття — Австро-Угорській.

Активізація національно-культурного відродження за участю громад - об'єднань українських інтелігентів, які боролися за національне відродження, вели українознавчі дослідження, видавали книжки, намагалися започаткувати національну освіту, зберігали рідну мову й відновлювали давні традиції.

Налякана розмахом національно-культурного відродження, російська влада оголосила війну всьому українському. Ганебні Валуєвський циркуляр та Емський указ фактично поставили під заборону всю нашу національну культуру.

Ознайомтесь із змістом вказаних документів і проаналізуйте, під які заборони підлягала українська культура. Свої висновки запишіть у зошити.

Більше про заборони української мови і культури можна дізнатися тут

Про реалізм, життя і творчість Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного (вчимось і готуємось до ЗНО)

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)

«Перший симфоніст української прози» (Олесь Гончар)

Прозаїк, драматург, статський радник (сьогодні ця посада відповідає посаді віце-губернатора). Він увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-етичні питання, і вважав літературу могутнім засобом боротьби з соціальним гнобленням.

Відомо, що Панас Якович підписував свої твори псевдонімом Панас Мирний і жодного разу не опублікував свого фото. Саме це, напевно, врятувало його від арешту. З нагоди 66-річчя Панаса Рудченка вшановували як сумлінного і талановитого чиновника, а водночас полтавська жандармерія розшукувала "політично підозрілу особу" - Панаса Мирного.

На початку ХХ ст. Панас Якович навіть уклав невеличкий українсько-російський словник, який, на жаль, так і не було опубліковано — він залишився у рукописі.

Характерними ознаками реалізму Панаса Мирного є:

історизм, соціальний аналіз взаємодії людини і середовища, викривальний пафос, змалювання згубного впливу антигуманного суспільства на долю людини, нагромадження речових подробиць та деталей, панорамне, епічне змалювання дійсності, психологізм, тобто глибоке зображення внутрішнього світу особи, гуманізм.

Соціально-психологічний роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні"

Академік Олександр Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами», звертаючи увагу на складність композиції.

Визначте, у якому віці Панас Мирний написав роман "Хіба ревуть воли..."

Назва роману — перефразований вислів з біблійної «Книги Іова», який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського наповнення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна в господарстві. Такою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання головної ідеї твору — українці в ярмі.

На що звернути увагу, читаючи твір?

Створіть карту персонажів роману.
Чому Чіпка став жертвою дитячих цькувань?
Як ви розцінюєте особливості виховання Мотрею свого сина?
Випишіть позитивні риси Чіпки.
Прослідкуйте, як змінювався характер Чіпки?
Проаналізуйте, які заповіді Божі порушив Чіпка?
Знайдіть у Кримінальному кодексі України статті 115 і 187. Як їх можна пов'язати із Чіпкою?

Проблемні питання
Людина сама вибирає свій життєвий шлях?
Хто винен у трагедії Чіпки: рідні, він сам чи обставини?
Чіпка - жертва обставин чи злочинець?

Опорні схеми

Сподіваюсь, ви помітили, читаючи роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні", що Чіпка у дитинстві став жертвою дитячого цькування (булінгу). Пропоную вам переглянути відео, щоб дізнатись бальше про цю проблему у сучасному світі. Створіть карту знань про булінг.

Український співак Рianoбой презентував кліп, у якому показує, якою буває шкільна жорстокість. Виконавець присвячує ролик "не таким, як усі".

Соліст гурту Дмитро Шуров поділився власною шкільною історією. Він розповів, що у школі він був не таким популярним. Його ображали за те, що носив окуляри, ходив на бальні танці. А ще співака цькували за те, що у йому доводилося сидіти не за партою, а на підвіконні.

Знайдіть у мережі Інтернет історії відомих людей, які поділились своїми історіями. Наприклад, за цим посиланням ви дізнаєтесь історію Джамали.

Іван Карпенко-Карий

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич) — український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру.

Саме він став творцем новітньої суспільної драми в нашій літературі на межі століть.

Його драматургічна спадщина складається з 18 закінчених п’єс і трьох невеликих уривків, що залишилися в чернетках.

Найвищого рівня він досяг у жанрі комедії. Саме сатирична комедія стала творчою стихією митця.

Мартин Боруля

Біографи письменника вказують, що поштовхом до написання цього твору стала комічна історія про домагання дворянських прав, яку пережив батько Івана Карповича — Карпо Адамович Тобілевич.

Поміркуйте, чим визначається гідність людини?

Людині притаманно чогось хотіти, інколи щось комусь доводити. А чи завжди задумуємось, що саме нам потрібно, куди дійдемо, як бажання здійсниться? А, можливо, краще деколи зупинитися?...

Заможний селянин Мартин Боруля, посварившись із поміщиком Красовським, затіває судовий процес, щоб довести, що він такий же дворянин, як і сам Красовський. Мрія стати вище, вагоміше цілковито поглинає героя, котрий зрештою за тією химерою втрачає здатність реального сприйняття світу, завдаючи болю людям, які його оточують.

Читаючи твір, зверніть увагу, які "дворянські порядки" Мартин Боруля запроваджував у своєму домі.

Сподіваюсь, ви помітили, що Мартин Боруля, як і мольєрівський Журден, у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по суті, утрачає здоровий глузд. Проаналізуйте, яка ж мотивація такої поведінки Борулі?

Поміркуйте, чому усі починання Борулі, спрямовані на досягнення примарного щастя, завершуються поразкою?

До чого може призвести відмова від власного "я"?

Червоною ниткою у п'єсі пролідковується, що гідність людини визначає не приналежність до привілейованого соціального стану, а чесна трудова діяльність, простота й щирість у взаєминах з людьми.

Іван Франко

Справжній титан праці, який жив і творив в ім’я свого народу. Щиро вірив у неминучість національного відродження, в те, що українці будуть господарями у “своїй хаті” і на “своїм полі”, “у народів вільних колі”.

Поет, прозаїк, фольклорист, перекладач, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч.Володів 14 мовами. Сучасники називали його “академією в одній особі”.

Що ми знаємо про письменника, публіциста, перекладача, громадського діяча Івана Франка? Те, що його називають "українським каменярем"; те, що він написав "Захара Беркута" та "Украдене щастя", а його "Вічного революціонера" вже багато років цитують відомі люди у всьому світі. Але цих фактів недостатньо, щоб розкрити постать відомого митця. Пропоную вам кілька невідомих фактів із життя Івана Франка, опублікованих сайтом UaModna
15 цікавих та несподіваних фактів з життя та творчості Каменяра підготувала редакція газети Репортер

Відео про Івана Франка у рамках проекту "Великі українці"

Дім, який збудував Франко
Іван Франко. Львівські сторінки життя

Друкована спадщина Франка налічує 50 томів. І це лише третина написаного. Його доробок українською, німецькою, польською, російською, болгарською мовами за приблизними оцінками – кілька тисяч творів. Вершиною поетичної творчості стала поема “Мойсей” (1905), де за допомогою біблійного сюжету алегорично зображено піднесення українського народу на боротьбу за незалежність.
У 1915 році було розпочато процес висунення Франка на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури. Проте до участі в конкурсі він не дожив.
Відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, повість, роман, монографія тощо). Щороку видавав по 5-6 книжок.
Став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.

На межі переходу від реалізму до модерністської літератури припадає творчий шлях Івана Франка.

Українські літературознавці давали неоднозначну оцінку його спадщини.

Сергій Єфремов називав Франка «співцем боротьби і контрастів», Михайло Драгоманов наголошував на гуманістично-просвітницьких ідеалах митця, Василь Щурат назвав його лірику «об’явом декадентизму в українсько-руській літературі»…

Сам Франко у передмові до збірки польськомовних оповідань “Nieco o sobie samym” вказував на два типи митців – геніїв, «обранців долі», та «письменників-робітників», і скромно зараховував себе до другого типу.

Кохання в житті поета

За свідченнями дослідників, у житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зиґмунтовська. Сам поет скаже про це у вірші «Тричі мені являлася любов...»: «Одна несміла, як лілея біла...», «Явилась друга — гордая княгиня...», «Явилась третя... — і очам приємно...». Та чи три це жінки або, може, одна, кохання до якої поет проніс крізь усе життя?

Більше про жінок, яких кохав Іван Франко, можна дізнатись, звернувшись до Інтернету, наприклад:

Автобіографізм збірки "Зів'яле листя"

На скрижалях

Три любові та шлюб Франка

Се любов моя плаче так гірко...

Але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку «Зів'яле листя»?

До речі, Роман Горак присвятив темі кохання в житті Франка повість-есе "Тричі мені являлась любов", у якій представив особистість Івана Яковича не тільки як геніального поета, громадського діяча, а й ніжної людини, яка прагнула знайти в житті справжнє кохання.

У письменника було дуже непросте життя, але витримати все допомагала дружина Ольга Хоружинська. До речі, Франко вирішив зробити пропозицію через два тижні після знайомства!

Портрет незнайомки

Робочий кабінет письменника, усе, що його оточує у години творчої праці, без сумніву, має той чи інший вплив на творчість. Серед речей робочого кабінету Івана Франка особливу увагу привертає портрет невідомої жінки з квіткою маку у волоссі, котрий прикрашає одну із стін робочого кабінету його помешкання на колишній вул. Понінського, 4 (нині І. Франка, 152). Адже відоме зізнання самого ж І. Франка в листі до А. Кримського про те, що „значний вплив на моє життя, а значить, також на мою літературу мали зносини мої з жіноцтвом“. Хто зображений на тому портреті, яка його авторська назва, чому саме його повісив І. Франко серед небагатьох малярських робіт у своєму робочому кабінеті? Про це ви можете дізнатись, перейшовши за посиланням Портрет незнайомки.

З теорії літератури

Сонет (від італійського sonetto — звучати) — ліричний вірш, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: два чотиривірші (катрени) з перехресним римуванням і два тривірші (терцети). У сонеті має бути п’ять рим із різними видами римування.

Виник сонет в італійській літературі на початку ХІІІ століття. Започаткований Джакото да Лентіно. Особливий внесок у розвиток сонета зробили Данте Аліг’єрі, Ф. Петрарка та В. Шекспір.

Український сонет з’явився в середині ХІХ ст. Вагомий внесок у його розвиток зробили І. Франко, Леся Українка, М. Рильський, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Л. Костенко, Д. Павличко.

Сонет "Сікстинська мадонна" входить до збірки "З вершин і низин"

- Висловіть припущення, чим ця картина могла вразити І.Франка і спонукати до написання твору?
А яке враження вона справляє на вас?

Рафаель. Сікстинська мадонна

Міркуємо над прочитаним

- Читаючи поезію, проаналізуйте, які почуття переповнюють ліричного героя?

- З чим у поета асоціюється образ мадонни?

-Що символізує образ мадонни у творі І.Франка?

-Якою зображує мадонну Франко? Що спільного, а чим відрізняється образ мадонни у Франка і в Рафаеля?

Вірш «Сікстинська Мадонна» є особливим різновидом філософської лірики – лірикою інтелектуальною, яку започаткували у нашому красному письменстві Іван Франко і Леся Українка.
Для інтелектуальної лірики характерний особливо важливий і актуальний предмет інтерпретації, нове потрактування вже давно відомого твору чи події, виразна авторська позиція, логічні акценти й висновки.

Поема "Мойсей"

- Пригадайте, хто такий Мойсей (за біблійними легендами)?

- Якою була Україна в період написання Франком поеми?

Читаючи поему, створіть літературні грона образів Мойсея та єврейського народу.
Поміркуйте, з якою метою автор вводить легенду про терен?

Проаналізуйте, якими рисами характеру повинна бути наділена людина, яка бере на себе відповідальність за долю інших?
- Як ви думаєте, сумніватися - це добре чи погано?

Знайдіть у тексті цитату, яка перегукується зі словами І.Франка: "Скрізь і завжди у мене була провідна думка - служити інтересам свого народу і загальнолюдським поступовим ідеям. Тим двом провідним я, здається, не споневірюся, доки мого життя. "

- Чи вважаєте ви поему актуальною у наш час? Свою відповідь ( приблизно 8-10 речень) запишіть у зошит, обґрунтуйте.

З історії написання поеми

Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії.
За свідченням доньки І. Франка Ганни Франко-Ключко, поштовхом до написання поеми стали емоційні переживання від споглядання статуї Мойсея Мікеланджело біля гробниці папи Юлія II у церкві Сан П’єтро ін Віколі у Римі під час поїздки у 1904 році до Італії: «Тато з поїздки привіз альбом з малюнками визначних малярів і інші пам’ятки, а також образ статуї Мойсея. Цей образ зараз же повісив у себе в спальні над ліжком».

В основу поеми «Мойсей» Франко поклав біблійну легенду про єврейського пророка Мойсея (Друга книга Мойсеєва: Вихід), що підтверджує такими словами: «Моя поема основана майже на біблійних темах, отже, що ж природніше для кожного критика, як пошукати тих джерел у Біблії і порівняти їх із тим, що я зробив із них».
Автор не переспівує біблійну історію, а використовує лише один її фрагмент: поет вперше ставить своїх героїв перед очі читачеві вже після сорока років їх блукання пустелею, у той момент, коли ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм наблизилися до обіцяної землі Палестини.

Велику увагу у поемі привертає пролог, який, на перший погляд, має цілком віддалену сюжетну тему. І справді, у пролозі І.Франко звертається не до ізраїльського, а до українського народу.
Пролог був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і нащадків до духовної єдності.

За характером вислову пролог поділяється на дві частини: у першій переважають риторичні запитання, які викликають сумніви в державотворчих задатках українського народу, у його гідності та честі. У другій частині сумнів долається, а замість нього з’являється віра і спроможність народу віднайти себе.

- Чи погоджуєтесь ви з думкою літературознавців, що пролог до поеми (та й увесь твір) можна вважати заповітом українцям?

Твір складається з прологу й 20 пісень (роздумів).

За жанром «Мойсей» — філософська поема.
Основні персонажі поеми “Мойсей”:
Мойсей - це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг», він фізично слабкий через старий вік, проте дуже міцний духовно
Датан та Авірон – його супротивники, дрібні людці, що вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь, намагаючись демагогічно схилити до цього ж маси.Вони прагнуть відвернути народ від обраного шляху, яким веде Мойсей.
Єгова – Бог
Азазель – темний демон пустелі, що спокушає Мойсея;злий дух, що з’являється перед пророком у пустелі і отруює його душу сумнівами, вириває з неї розпачливий крик: «Одурив нас Єгова!». За зневіру цю Мойсей був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її, але не вступив на неї.

Єгошуа – новий ватажок єврейського народу після смерті пророка Мойсея, який продовжує його справу, надихає свій народ не здаватися й продовжувати шлях до «обітованої землі».

Історія кохання двох палких сердець у новелі "Сойчине крило"

В огляді «Новини нашої літератури» А.Крушельницький відзначив, що «Сойчине крило» зі збірки «На лоні природи» - «найбільш інтересне оповідання, бо доктор Франко підносить усім любов на незвичайний високий п’єдестал – обтрясає її, що так скажу, із земських пут…».

Особливості новели як жанру:
побудова сюжету на основі справжньої, невигаданої події; більш загострений, ніж в оповіданні, конфлікт;
динамічний розвиток подій;
обмежена кількість головних дійових осіб (два-три); нетривалість дії;
посилена увага до певних художніх деталей;

невеликий обсяг, несподіване закінчення.)

Читаючи твір, створіть ментальну карту героїв.
Зверніть увагу на художні деталі у новелі, випишіть їх.
Створіть словничок незрозумілих слів.
Створіть геграфічний маршрут поневірянь Марії.

Поміркуйте:
- Чому твір має ще одну назву "Із записок відлюдька"?
- Чому автор обрав форму листа для розкриття подальшого сюжету твору?
- Скориставшись інформацією про сойку-пташку, висловіть своє припущення, чому Франко вибрав саме образ цієї пташки у своєму творі.

Аудіокнига

Франко в сучасності
Багато віршів Івана Франка стали піснями. Умовно їх можна розділити на дві стилістично-тематичні гілки: ліричні поезії про кохання і громадянсько-патріотична лірика. Здебільшого у класичній традиції звертається увага на романси на слова Івана Франка, проте, сьогоднішніми композиторами та естрадними виконавцями так само поціновані громадянсько-патріотичні твори. Вони є на часі, сприяють національній самоідентифікації. Тому сучасні популярні виконавці активно звертаються до творчості Івана Франка.

Серед них поп-виконавці Віталій Козловський – «Чого являєшся мені у сні?..» або «Знаєш»; Артур Кульпович – «Жалю мій, жалю»; Владислав Левицький та Марина Одольска – «Забрала»; Христина Соловій – «Оце тая стежечка»; бандурист Василь Лютий – «Гімн Волі»; бард Микола Воронін – «Земле, моя всеплодющая мати»; фолк-гурти «Один в каное» – «Човен» і Джалапіта «Місяцю-князю»; гурти «Соколи» – «Не пора, не пора»; «КОМУ ВНИЗ» – «Гей, Січ іде» та «Орач»; «Воплі Відоплясова» – «Твої очі, як те море»; «Плач Єремії» – «Як на вулиці зустрінеш»; молодіжні виконавці гурти «Ukulele extended» – «Гримить»; «ПашКо BAND» – «Надходить ніч»; «Патриція» – «Моя пташко»; «К402» – «Якби знав я чари»; виконавиця Ket або гурт «Крапка» – «Вічний революціонер»; у перекладі польською мовою пісню «Час рікою пливе» виконує гурт «Miazsz» з Любліна тощо.

У народному стилі пісню «Місяцю-князю» виконують Театр Пісні «Джерела» і Микола Фокiн; «Ой ти, дубочку кучерявий» – сестри Байко; «Час рікою пливе» – Микола Гнатюк; «Червона калино» – Людмила Маковецька та Олександр Трофимчук; «Не пора, не пора» співає Львівська Державна Академічна чоловіча хорова капела «Дударик»; колискову «Ой, люлі, люлі» співає Надія Добридень; романс «Як почуєш в ночі» виконують Рената Бабак та Іван Жадан; романс «Пісне моя» – Діана Петриненко; в академічному «Вічний революціонер» та оперу «Мойсей» виконує Національна заслужена академічна капела України «Думка»; «Пісне моя» – Івано-Франківський Муніципальний камерний хор «Галицькі передзвони»; Микола Фокiн – «Оце тая стежечка»; Тарас Конощенко – «Сипле сніг» і «Твої очі»; в різних оперних варіаціях пісню «Безмежнеє Поле» – Тарас Конощенко і Михайло Гришко та ін.

Пісня «Ой ти дівчино, з горіха зерня» стає обов'язковою частиною репертуару українських оперних співаків й інколи взагалі вважається народною. Маємо записи цієї пісні у виконанні Дмитра Гнатюка, Володимира Гришка, Олександра Василенка, Львівської Державної Академічної чоловічої хорової капели «Дударик» тощо.
Джерело

Виконайте тестові завдання за творчістю І.Франка

З імпресіонізму починається тісна взаємодія літератури і живопису, особливо активне використання літературою художніх засобів, притаманних живопису, характерне для модернізму в цілому.
Більше про імпресіонізм або тут.

Тетяна Яблонська. "Тиша"

Завдання під час карантину

Український сонцепоклонник Михайло Коцюбинський

Опрацюйте матеріал підручника с. 126-133. Створіть карту знань про М. Коцюбинського та особливості його творчості.

Імпресіонізм як художнє явище зацікавило Михайла Коцюбинського передусім як новий підхід до зображення статусу людини у світі, де довкілля починає трактуватися як частина духовного світу людини, а сама людина постає спорідненим з природою об'єктом уваги письменника. Ці шукання привели письменника до вироблення свого власного стилю, що якнайкраще проявився у прозі малих форм, зокрема у філосософсько-психологічній новелі "Intermezzo", що стала своєрідною кульмінацією творчості Михайла Коцюбинського.

"Intermezzo"

"В хвилини розчарування та розпуки мене раз у раз рятувала моя незвичайна любов до природи" (М. Коцюбинський)

- Скористайтесь словником іншомовних слів, щоб дізнатись, що означає назва новели.

- Пригадайте, який твір ми називаємо новелою?

Сергій Єфремов назвав ліричну новелу "Intermezzo" "поемою душі".
Справді-бо, зміст новели — своєрідна поетична кардіограма внутрішнього стану митця.

Цей твір, можливо, Коцюбинський писав передовсім для себе, а не для читачів. У психологічно важкий період свого життя йому потрібно було прислухатись до власної душі, розібратись у собі самому, вийняти біль із серця і вилити на папір, звільнившись від нього. Водночас і нам з вами він відхилив завісу творчої таємниці і дав змогу хоч трохи зрозуміти: що керує діями письменника, його почуттями і помислами; що робиться в його душі; як у ній співіснують щастя і горе; як митець бачить світ.

Користуючись мелодикою української мови, письменник у творі "Intermezzo" досягнув віртуозної ритмічності мови твору, її мелодійного звучання. Недарма ж Микола Лисенко, прочитавши "Intermezzo", зізнався, що йому "дуже хочеться покласти цей твір на музику".
На думку дослідників, з музичним твором новелу "Intermezzo" поєднує внутрішнє зіставлення, внутрішній конфлікт, який яскраво вирізняється контрастними образами втоми і сонця.

На початку твору автор подає список дійових осіб. Але дійові особи — перевага драматичного твору. Як це зрозуміти? Справа в тому, що дія твору відбувається в душі ліричного героя і є однією з рис імпресіонізму. У Коцюбинського дійові особи — це не люди, а почуття, вірніше, символи суперечливих почуттів, які постійно ведуть боротьбу в душі героя.

Перед тим, як почнете читати новелу, спробуйте дати відповіді на питання:
- Що ви робите, коли відчуваєте втому?
- За яких обставин ви потребуєте побути наодинці з собою?
- Як на вас впливає відпочинок на природі?
- Поміркуйте, навіщо людині тиша?

На що звернути увагу, читаючи твір?

- Намалюйте сюжетний ланцюжок новели (це полегшить процес дослідження новели, допоможе відібрати основне з текстового матеріалу і сприятиме розвитку абстрактного, логічного та асоціативного мислення).

- Створіть карту образів твору, розподіливши на ті, що наповнюють душу позитивними емоціями, і на ті, які вносять смуток, можуть породжувати стрес.

- Позначте, які з них можна вважати слуховими, а які зоровими.

- Читаючи твір, випишіть кольори, присутні у ньому (наприклад, "фіолетові метелики цвіту").
До речі, колористичні художні деталі у поєднанні з іншими виражальними словесними образами підпорядковані змалюванню внутрішнього світу ліричного героя, його мінливих настроїв та відчуттів.

- Створіть літературний портрет ліричного героя новели.

- Спробуйте накреслити карту настроїв героя.

Поділіться своїми враженнями, висновками від прочитаного твору у формі есе і надішліть його на мою електронну пошту: bratolesya@gmail.com
Напишіть, чи сподобалась вам ця новела (якщо "так" чи "ні", то чим саме), чи порадите ви прочитати своїм ровесникам, рідним і чому?
Якщо у вас виникли якісь питання щодо твору, можете їх задати у листі.

Повість "Тіні забутих предків"

Любов і краса – це ті діаманти, які він /Коцюбинський/ вишліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури .
Володимир Гнатюк
"Любов, відчай, самотність, смерть - ось фрески із життя людини, які ми створювали"
Сергій Параджанов

- Скориставшись Інтернетом, знайдіть інформацію, чому саме так назвав свій твір Михайло Коцюбинський?

На що звернути увагу, читаючи повість?

- Створіть карту героїв повісті.

- Порівняйте образи Марічки і Палагни

- Створіть ланцюжок "Еволюція світосприйняття Івана".

"Перевтілення у персонажа"

- Уявіть себе у ролі Івана Палійчука і спробуйте дати відповідь на питання: "Яким маю стати, щоб бути щасливим з Палагною?"

Ейдос-конспект, який може знадобитись вам при підготовці до ЗНО
(що таке ейдос-конспект, можете дізнатись на головній сторінці блогу)

Автор- учитель української мови та літератури Троїцької ЗОШ І - ІІІ ступенів Аліференко Олена Петрівна

Літературна експедиція "Обрядовість гуцулів у повісті"

Розділіться на 3 групи і створіть буклети:
1-ша група - про трудову обрядовість
2-га група - про календарну обрядовість
3-тя група - про родинну обрядовість.

1964 року режисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю «Тіні забутих предків».

Зйомки здійснювалися у справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Саме там Коцюбинський написав свою повість. Головні ролі зіграли Іван Миколайчук (це був дебют актора у кіно) і Лариса Кадочнікова. Музику до стрічки написав Мирослав Скорик. Також картина насичена народною музикою в автентичному виконанні. І як вважав режисер, музика стала одним із головних компонентів образної структури фільму.

Під час прем’єри фільму у київському кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл у залі закликали підвестися на знак протестів проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Підвелися далеко не всі, але підвелися. Увімкнули сирену, що мала все заглушити. Кінотеатр швидко було оточено бійцями внутрішніх військ.

Під протестним листом підписалося 140 присутніх. Після цього реакція властей була блискавичною — Івана Дзюбу звільнили з роботи у видавництві «Молодь» і виключили з аспірантури Київського педагогічного інституту, Чорновола звільнили з редакції газети «Молода гвардія», Василя Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був аспірантом.

У 1970-х, коли почалися переслідування діячів української культури, «Тіні забутих предків» тривалий час були заборонені до показу…

«Гарвардський університет включив дві стрічки Сергія ‪Параджанова — «Тіні забутих предків» і «Колір граната» — до списку обов’язкових для перегляду претендентам на кандидатський ступінь у кінознавстві», — йдеться у повідомленні університету, повідомляє lovelylife.in.ua.

Загальний список складається із 800 найкращих в історії світового кіно художніх і документальних стрічок.

Джерело

Вправа, яка допоможе перевірити вам, чи уважно ви читали повість "Тіні забутих предків" (можна скористатись і при підготовці до ЗНО)

Виконайте тестові завдання за творчістю М.Коцюбинського.

Пишна троянда в саду української літератури

Мисткиня, яка мала сміливість випередити час

«Її натурі властиві ліризм і музичні настрої. Найреальніші картини вона постійно супроводжує ліричними відступами, які нагадують симфонії, де враження пейзажів і порухи душі зливаються в одну неподільну гармонію», - так про Ольгу Кобилянську писала Леся Українка.

У похилі літа О. Кобилянська виглядала так за описами близьких людей: темне волосся, крізь яке пробивалася ледь помітна сивина, гладко зачесане, поділене проділом, заплетене в коси, які укладалися позад голови і закріплялися шпильками. Брови виразно темні, обличчя поважне, серйозне й нагадувало більш чоловіче, ніж жіноче. На ньому ані зморшки, були вони ледь помітні тільки під очима. Лице матове, як буває в темних шатенок, широке чоло трохи виділялося на худорлявому обличчі, на вустах — вираз туги, мрії, осяяний добродушністю. Особливо виділялися темно-карі очі, які світилися вологим, променистим блиском, в них, як казали, ніби відбивалася свіжість травневої роси. Сумовитий вираз обличчя був майже завжди, навіть і тоді, коли письменниця всміхалася. Була вона середнього зросту, одягалася охайно, гармонійно, строго і не за модою. Говорила м'яким притишеним голосом.

Письменниця, публіцистка, перекладачка. Учасниця феміністичного руху на Буковині. Створила сильні образи активних жінок, розвинула теми життя інтелігенції та українського села.

Увібравши в себе духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обрії, збагатила його неминущими художніми цінностями. Ф. Погребенник

Фемінізм – науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя. Першими зробили спроби обґрунтувати рівноправність чоловіків і жінок французькі філософи Вольтер, Д. Дідро, Ш.-Л.

Емансипація – — звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

Більшою чи меншою мірою ранні твори Ольги Кобилянської ("Гортенза",1879; "Доля чи воля", 1883; "Картина з життя Буковини", 1885; "Видиво", 1885; "Людина з народу", 1886; "Вона вийшла заміж", 1886; в 1888-1895 Кобилянська пише розповідь "Царівна" та ін.), написані німецькою мовою, є сповіддю авторки, криком і болем її душі. Ця внутрішня передісторія раннього творчого самовиявлення О. Кобилянської завершилася написанням повісті "Вона вийшла заміж", що після переробок, мовно-стилістичних виправлень українського тексту народилася вдруге під назвою "Людина"(1886-1891).

У Кімполунзі Ольга Юліанівна знайомиться із феноменальною для свого часу особистістю — Софією Окуневською — гімназисткою, яка згодом закінчила університет у Швейцарії і стала першоюв Австро-Угорщині жінкою-лікарем з вищою освітою.
В автобіографії «Про себе саму» (1922) О. Кобилянська залишила таке щиросердне зізнання про свою старшу подругу: «Від неї пішло мені те світло, за яким я тужила, невиразно мліла. Вона заговорила до мене українською мовою, переконуючи мене, що мені треба писати не по-німецьки, а для свого народу — по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок».

С. Окуневська відіграла значну роль у становленні О. Кобилянської, онімеченої обставинами життя, як української письменниці, у прилученні її до передової літератури рідного народу. Вона одна з перших читала ранні твори молодої белетристки.

Любі мої десятикласники й десятикласниці, за оновленою програмою повість "Земля" замінено на новели «Іmpromtuphantasie» («Фантазія-експромт») і «Valsemelancolique» ("Меланхолійний вальс"), але матеріали до вивчення цього твору поки що залишаю на сторінці, бо у 2019 році повість "Земля" входить до програми ЗНО з української літератури.

Художній світ О. Кобилянської був надзвичайно витончений, музичний, з різними відтінками настроїв та емоцій. За дослідженнями літературознавців, творча уява мисткині позначена синкретизмом художнього мислення завдяки трансформованих у слово засобів музичного та образотворчого мистецтва, а також глибинного психоаналітичного синтезу. Надзвичайно чутливо письменниця сприймала і своєрідно вводила у свої твори музику.

Фредерік Шопен був улюбленим композитора письменниці.

Сприйняття особистістю музики — одна із основних тем у творчості Кобилянської.

«Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»)

(нарис)

Експромт (від лат. expro(m)tus — готовий) — вчинок, вислів, твір без

попередньої підготовки.

Музичний експромт — лірична п’єса для фортепіано або скрипки,

створена як імпровізація.

Літературний експромт — прозовий або віршований твір, створе-

ний миттєво, без попереднього обдумування.

Підзаголовок — нарис — вказує на особливості твору, як такого, що позбавлений чіткої, завершеної форми.

На що звернути увагу, читаючи (або слухаючи твір)

Прослухайте композицію Ф. Шопена «Іmpromtu phantasie».

Охарактеризуйте сприйняття цієї композиції головною

героїнею твору О. Кобилянської.

Спробуйте проаналізувати, якими є ваші враження від музичної композиції.

Чи можна вважати «Іmpromtu phantasie» автобіографічним твором?

Ф. Шопен «Impromtu phantasie»

Створіть психологічний портрет головної героїні нарису. У чому, за вашим спостереженням, виявляється краса її душі?

Якщо вкрай не хочеться читати, можете послухати . Твір Ольги Кобилянської озвучила та музично оформила відома актриса, постійна волонтерка соціального проекту "Книги, що говорять", Анастасія Зюркалова.

«Valse melancolique»

- Яке враження на вас справляє класична музика?

Коли ми слухаємо музичний твір, у кожного з нас виникають свої думки, асоціації, свої переживання.

Чи цікаво, як звучить "Меланхолійний вальс"?.. Чи, може, кожен з нас чує його тривожно-ніжні переливи у хвилини свого найбільшого душевного болю?.. Бо це мелодія душі?..

Музика в житті О. Кобилянської була чи не найбільшим захопленням. Недарма мисткиня писала: «Музику люблю пристрасно, і вона має на мене дуже сильний, майже потрясаючий вплив». Маючи музикальний слух, сама добре грала на фортепіано. Любила твори Ф. Ліста, Р. Шумана, В. Моцарта, Ф. Мендельсона, та найбільший відгук у її душі викликав Ф. Шопен.

Уперше новела була надрукована 1898 р. у «Літературно-науковому віснику».

У листі до Осипа Маковея від 17 лютого 1898 року Ольга Кобилянська писала:«Прочитали-сьте « Valse melancolique» і знаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого».КолиО.Кобилянськузапитали про провідну думку новели, вона,дивуючись,відповілазустрічнимзапитанням: «А чи ви маєте її, коли переживаєтенастрій, який не дає вам спокою, викликає прагнення здійснити велику мрію, кличе вас кудись так сильно, що ви не можетенавіть передати цього поклику?»

Письменниця у згадуваному листі до О. Маковея від 17 лютого 1898 р. зауважувала: «...Я думаю, що моя заслуга се та, що мої героїні витиснули вже або бодай звернуть на себе увагу русинів (тобто українців.– Ф. П.), що побіч дотеперішніх Марусь, Ганнусь і Катрусь можуть станути і жінки європейського характеру, не спеціально галицько-руського»

Слова, які ви зустрінете у новелі і лексичне значення яких зрозуміле не всім (за Академічним словником та джерелами Інтернету)

Елеганція – елегантність (М. Грушевський)

КОНСЕКВЕ́НТНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що послідовний.

МЕЛАНХО́ЛІЯ, ї, жін. 1. Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга. 2. Психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, рухів, маячні ідеї.

ОТОМА́НКА, и, жін., рідко. Широкий м'який диван з подушками замість спинки і з валиками на краях.

ХОСЕ́Н, хісна, чол., діал. Користь.

ЧИНШ, у, чол., іст. Натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу в феодальній Європі.

На що звернути увагу, читаючи новелу?

Створіть сюжетний ланцюжок подій твору.

Використовуючи цитати, створіть психологічні портрети героїнь новели.

Що об’єднує ці три натури?

Зверніть увагу, про що мріють героїні на початку твору? Чи вдалось їм зреалізувати свої мрії?

Проблемне питання

Чи погоджуєтесь ви з думкою, що Ольга Кобилянська у цій новелі утвердила думку, що мистецтво по-особливому впливає на долю митця/мисткині?

Чи можна зробити висновок, що у новелі авторка піднімає феміністичне питання? Відповідь обґрунтуйте.

Роздивіться зображення і поєднайте їх з героїнями новели.

Художниця (Карой Ференці, 1903)

Хороше читання (Петро Нілус, 1900-ті)

За читанням (Петро Нілус, 1900-ті)

Молода жінка за піаніно (П'єр-Оґюст Ренуар, 1876)

Повість Ольги Кобилянської “Земля” — чудовий зразок модернізму в літературі. Він став першим символістським твором в українській літературі. Присвятила цей твір письменниця своєму батькові. А написала її на основі не вигаданої, а реальної історії, яка трапилася в сім’ї, яку Ольга Кобилянська добре знала! Цікаво?

Проблемне питання: земля для людини чи людина для землі?

Читаючи повість, поміркуйте і запишіть у робочі зошити, які із Божих заповідей порушили герої твору.

Повість дослівно оповита низкою деталей, які мало назвати просто символічними — вони містичні, через них у нашому світі виявляється світ потойбічний. Читаючи твір, спробуйте знайти деталі-символи, що виступають знаками долі-фатуму, насування біди.

Повістю «Земля» письменниця започаткувала символізм як модерністську течію в українській літературі.

Про теорію літератури у схемах

Ольга Кобилянська вважала, що кожна людина проходить по життю лише тим шляхом, який їй накреслено згори, і як би не старалася, що б не робила, не зможе звернути з цього шляху.

Джерело

Висловіть свої міркування щодо думки авторки, враховуючи зміст повісті "Земля" і власний життєвий досвід.

Проблемне питання

Чому Сава Федорчук став новітнім Каїном?

Які причини можуть впливати на духовну деградацію особистості?

Спробуйте визначити, до якого типу темпераменту належать головні герої повісті «Земля»?

Консультація психолога
Темперамент і властивості його типів

Висловіть припущення, як темперамент може впливати на долю людини?

Василь Стефаник

Стефаник вважав писання (письменництво) самогубною справою — як сільська робота або любов.
Письменник (новеліст, експресіоніст), громадський діяч (був депутатом Австрійського парламенту від Галичини), входив до "Покутської трійці" (разом із Лесем Мартовичем та Марком Черемшиною).

У своїх коротких, концентрованих та живих новелах Василь Стефаник точно, з невідстороненою спостережливістю розповідає про селян, їхню нужду, горе, їхній біль та їхній гріх. Це не узагальнені чи ідеалізовані персонажі – а живі, це не вибрані незвичні історії з життя – а буденні, прості. Однак вони мають такий заряд актуальності, що з часом він не вичерпується, а коли його підхоплює талановита думка чи бачення, то твори Стефаника стають не просто місткими, а й об’ємними.

Камінний хрест
(новела-студія)

За визначенням автора, студія - художнє дослідження переживань героя.

ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО

Леся Українка

Вивчаючи драму-феєрію Лесі Українки, ми працюватимемо у блозі Феєрія "Лісової пісні"

Олександр Олесь - між радістю і журбою...

Найпопулярніший український лірик початку XX ст.

Затремтіли струни у душі моїй...

Ніжна, ніжна пісня задзвеніла

в ній...

Що ж до їх торкнулось?

Чи проміння дня,

Чи журба, і радість, і любовь моя?!

О. Олесь

«Весною дише від цих віршів. Виступає молода сила, у якій уже тепер можна повітати майстра віршової форми і легких граціозних пісень, – ділився враженнями про першу збірку поезій Олександра Олеся Іван Франко. – Майже кожний його віршик так і проситься під ноти, має в собі мелодію».

Понад 80 відомих композиторів у різні часи зверталися до творчості Олександра Олеся

Реп до ЗНО "Чари ночі"

"По дорозі в Казку" (драматичний етюд)

З теорії літератури

Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, в якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами. Джерело

- Поміркуйте, чим народ відрізняється від юрби.
- Якими рисами, на вашу думку, має характеризуватись лідер?
Читаючи твір, створіть літературне гроно натовпу(юрби) і юнака.
Висловіть припущення, чому герої твору не мають імен.
Випишіть образи-символи, використані автором у п'єсі. Скориставшись Словником символів, спробуйте проаналізувати символічність цих образів.

Проблемне питання:

«Казка життя людства – вимисел чи реальність?»

- Що потрібно, щоб мрія стала реальністю?

Микола Вороний - поет, перекладач, театральний критик, драматург, публіцист, літературознавець і громадський діяч

Усе своє творче життя прагнув долучити українську літературу до вершинних досягнень літератури європейської та світової.
Перші два десятиліття ХХ сторіччя був загальновизнаним найкращим в Україні театрознавцем, започаткувавши в нас фахове вивчення цього виду мистецтва.
Його альманах "З-над хмар і долин" - точка відліку української модерної літератури.

Тривалий час існувала версія (безперечно, певним чином «підживлювана» й відомо ким запущена), ніби поет виїхав до Воронежа, де помер 1942 року (?). Лише 1990-го доцент Кіровоградського педінституту Леонід Куценко опублікував у «Кіровоградській правді» розсекречені архівні документи тодішнього КДБ УРСР, тож вони, нарешті, дали змогу пролити світло на обставини розправи НКВДстів над 67-річним письменником. Ось вони:

«Выписка из протокола № 175.

Заседание Тройки при УНКВД по Одесской области 29 апреля 1938 г.

Слушали дело №... Песчано-Бродского р/о НКВД.

20. Вороный Николай Кондратович, 1871 г. рождения, уроженец г. Ростова на Дону (це не відповідає фактам біографії Вороного. — І. С.), житель с. Новоукраинка того же района Одесской области, украинец, гражданин СССР, со средним образованием, из мещан.

До ареста — без определенных занятий (насправді, повернувшись в Україну із заслання 1937 року, Вороний оселився в Новоукраїнці, працював там коректором місцевої газети й був звільнений з роботи безпосередньо перед арештом. — І. С.). В 1926 году вернулся из Польши как реэмигрант. В 1934 году был судим Коллегией ОГПУ за контрреволюционную деятельность. Сын его Марк также осужден за контрреволюционную деятельность и отбывает наказание в Соловках.

Является участником контрреволюционной укр.военно-националистической организации.

Постановили: Вороного Николая Кондратьевича расстрелять.

Верно: секретарь Тройки Фишман».

Вирок було виконано 7 травня 1938 року.