«Я мрію дожити до тих часів, коли дітям у школі перестануть сльозливо оповідати про горопашного кріпака Тараса Шевченка, а вестимуть мову про неймовірного хлопчика, який створив сам себе», - таку  свою мрію озвучив Іван Малкович 2017 року під час вручення йому Шевченківської премії. 

На днях відшукала  повний текст промови Івана Антоновича,  адже у Шевченківські дні так важливо  ( дозволю собі перефразувати Драча)  скинути з Шевченка шапку, отого дурного кожуха, відкрити в нім академіка, ще одчайдуха-зуха, ще каторжника роботи...  і  донести до наших учнів та учениць,  до наших сучасників, що Шевченко - це УСПІХ! Це реалізовані МРІЇ! Це САМОТВОРЕННЯ всупереч і завдяки...

 Переосмислюймо постать великого  українського генія, читаючи і перечитуючи  "Кобзар", який "особливо в часи без­дер­жав­ності – і аж дотепер правив нам за найвищу Конституцію Національного Духу".

Повний текст промови Івана Малковича за покликанням