Про вивчення української мови й літератури 

у 2015/16 навчальному році

Про викладання української мови у 2015 16 навчальному році from Олеся Браташ

Про викладання української літератури у 2015 16 навчальному році from Олеся Браташ

24 травня  - День слов’янської писемності й культури

    Щорічно  у цей день всі слов’янські народи  вшановують святих рівноапостольських  Кирила і Мефодія. Це були високоосвiченi люди. Кирило працював у патрiаршiй бiблiотеці, викладав фiлософiю, Мефодій був настоятелем монастиря. Обидва – проникливі тлумачі християнського вчення, обдаровані полемiсти, мовознавці, перекладачі.

  Моравський князь Ростислав у 862-863 р. звернувся до вiзантiйського iмператора Михайла III з проханням надiслати до Моравiї місіонерів, єпископа і вчителя, котрі б виклали християнське вчення рідною для моравських слов’ян мовою. У своєму посланні Михайлу Ростислав писав також про бажання розповсюдити християнську віру на слов’янській мові не тільки на землі мораван, але й в інших слов’янських землях. 

  Для мораван Кирило створив спеціальну азбуку (на сьогодні точно невідомо, яку саме азбуку – кирилицю чи глаголицю), разом з Мефодієм переклав грецькi релiгiйнi книги слов’янською мовою. З дитинства вони добре знали давньоболгарську мову, бо були родом з м.Солуні, де поряд з греками жило багато болгар. Тому в основу слов’янської мови брати поклали солунсько-македонський говір староболгарської мови, доповнивши її новотворами з інших мов. Саме цю мову і назвуть старослов’янською. Таким чином, ця мова багато в чому була штучною. За свідченням середньовічного вченого Чорноризця Храброго, це сталося 863 р. Цей рік і вважається початком слов’янської писемності.

  У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

    Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. Вони показали і сучасникам, і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, які здатні служити людям тисячоліття.

24 травня Церква святкує день пам'яті слов'янських вчителів, рівноапостольних Кирила і Мефодія. Ці святі відвіку вважалися покровителями науки, "книжкових людей", що вчать і вчаться. 

Гімн святим Кирилу і Мефодію, просвітителям слов'ян
Слава вам, брати, слов'ян просвітителі,
Церкви Слов'янської святі батьки!
Слава вам, правда Христової учителі,
Слава вам, грамоти нашої творці!
Будьте ж слов'янству ланкою єднання,
Брати святі: Мефодій, Кирило!
Так осяє його дух примирення
Вашою молитвою перед 
Господом сил!
В Україні День слов’янської писемності і культури встановлений відповідно до Указу Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 року.

http://www.children.edu-ua.net/slovesnik/Vstup%20do%20slov/tema34.htm

http://litopys.org.ua/istkult/ikult04.htm

День вишиванки

День вишиванки — всеукраїнське свято,  покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен українець одягає вишиванку і виходить в ній на роботу, в університет, школу, чи садочок.
День вишиванки у 2015 році припадає на 21 травня. Організатори закликають всю Україну в цей день одягнути вишиванку в знак єдності. Започаткована акція «Подаруй вишиванку захиснику», яка має на меті підняти бойовий і моральний дух українських воїнів в зоні АТО. Військовим на передову з допомогою волонтерів планується передати вишиванки, аби вони служили оберегом.
Основна мета заходу — це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом.  Саме  свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8

КАЗКА ПРО ВЕЛИКОДНЮ ПИСАНКУ ТА ЛИХОГО ЗМІЯ ПЕКУНА

  Ще з давніх-давен на українських землях панував чудовий звичай: кожного разу на Великдень збиралися дорослі та малі й до свята писанки малювали. Розмальовували яєчка різними кольорами, прикрашали чарівними візерунками… І так весело, радісно всім було: всі сміялися, жартували, та й діло корисне робили. Бо писанки людей ще й від нечистої сили захищали.

Готуємось до Великодня

 Яєчко — розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

Творіння рук людських, святе і чисте,

Маленький символ нашого життя. 

Надія Кметюк

 

 З писанки розпочинається весна, з нею приходить Великдень, світле Христове Воскресіння. Писанка – це радість. Українська старовинна традиція писанкарства передається з покоління в покоління. Вона увібрала у себе силу віків, мудрість наших предків та квітучість нашого народу.

 Чим же писанка така особлива, що вже століттями залишається актуальною?