Святий Миколай в українській релігійній та народній традиції

    Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича. На честь святого княгиня Ольга побудувала один з перших храмів Київської Русі в середині IX століття – над могилою Аскольда в Києві. Найдавнішу збережену українську ікону святого Миколая датують початком XIV століття.
   Українці з давніх часів вважають Миколая святим – заступником простого люду (до речі, його ім'я в перекладі з грецької означає «перемога народу»), особливо несправедливо скривджених. А ще він опікується подорожуючими та моряками. У нас цього святого називають «скоропомічним» — адже він завжди спішить на допомогу потребуючим.
     В українському народному фольклорі багато приказок, у яких згадується Миколай. Так, на Херсонщині, якщо на Миколи йшов сніг, говорили: «Миколай бородою трусить — дорогу стеле», а на Харківщині загадували: «Як на Миколи іній — буде овес». Постать Миколая, поряд із Богородицею та Ісусом можна зустріти у стародавніх українських щедрівках.
   Для наших прабабусь і прадідусів святкування Миколая не обмежувалось отриманням подарунків. На Харківщині 17, 18, 19 грудня справляли так звані Миколині святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди й на ячмінь. Існувала й традиція випікання спеціального печива – миколайчиків. А на Гуцульщині побутував весільний звичай, коли молодих освячували іконою Миколая. Молодий перед батьком ставав, як перед святим Миколаєм, а наречена перед матір’ю, як перед Богородицею.
      У  давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважитися на обман. А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.
  Кажуть, традиція дарувати подарунки дітям на свято розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під владою Речі Посполитої.
      Отець Миколай як особистість втілює найкращі людські ідеали. Він відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю. Очільники Церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам’ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за приклад. Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.

16 листопада   світ   святкує

Міжнародний день толерантності

 Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. 

     Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань.
      Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».
   Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни»,  кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

     Радіодиктант для мешканців Львівської області до Дня української писемності та мови    

    9 листопада з нагоди відзначення Дня української писемності та мови  департамент освіти і науки облдержадміністрації спільно з Львівським обласним радіо організовують написання  радіодиктанту для мешканців Львівщини з  метою  утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу, підвищення рівня мовної освіти й культури громадськості, удосконалення навиків майстерного володіння словом.

      Текст радіодиктанту звучатиме 9 листопада о 21 год. 10 хв. на діапазоні FM (частота 103,3  мегагерц) та дротовому радіо Львівського обласного радіо.       Диктанти просимо надсилати  до 11.11.2015 у  Львівську обласну науково-педагогічну бібліотеку (вул. Зелена, 24; І поверх, відділ абонементу).      Контактні телефони: Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека – 2754121.              

        9 листопада 2015 року українці матимуть можливість написати диктант єдності

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо відбудеться радіодиктант національної єдності, повідомляє прес-служба Держкомтелерадіо.

     Так, спеціально підготовлений текст диктуватиме лінгвіст та радіоведучий Олександр Авраменко із студії, а почесні гості писатимуть його в аудиторії ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.Крім того, цього року радіодиктант отримав статус міжнародного.     У диктанті можуть взяти участь всі охочі. Для цього достатньо увімкнути об 11:00 перший канал Українського радіо або телеканал “UA.Перший”. Диктант складатиметься зі 160-170 слів. Для перевірки слід надіслати його протягом двох днів на адресу Українського радіо.

9 листопада День Української мови та писемності