Шестикласникам

Семикласникам

Тестові завдання з теми "Службові частини мови". Відповіді надіслати на адресу bratolesya@gmail.com

Олександр Гаврош


Народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Франка.

  Член Асоціації українських письменників. Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…».

 Автор поетичних збірок, публіцистичних книжок, дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» (2007), «Пригоди тричі славного розбійника Пинті» (2008), «Розбійник Пинтя у Заклятому місті» (2013).
 Упорядник гумористичних альманахів «Карпатський словоблуд», «Карпатський блудослов» та низки публіцистичних дайджестів: «Мукачівська епопея», «Закарпаття: 15 справ УСБУ», «Михайло Заяць — наша людина в кіно».
Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, польською мовами.
 За повістю «Неймовірні пригоди Івана Сили» знято однойменний художній фільм.
Засновник і співголова журналістського клубу «НеТаємна вечеря». Автор багатьох творчих проектів.

Олег Ольжич

                                                                    Я камiнь з Божої пращi...

  Його публіцистика та поетичні твори слугували ідеї боротьби за визволення України. У своїх поезіях Ольжич ретельно зважує кожне слово, кожну строфу, тому виражальні засоби точні, стримані, суворі, водночас місткі та болючі, у кожному творі відчувається його безмежна любов до рідної землі, яка потребує захисту. Для самого поета і для його героїв-патріотів боротьба і життя — слова-синоніми. 
   Життя — це боротьба, а боротьба — це справжнє повноцінне життя. І цю боротьбу слід вести самовіддано, з натхненням, бо життя не знає спокою, воно бурхливе в розвитку й прекрасне у своєму виявленні: "Хто дихав хоч день так вільно, До смерти хмільний украй. Ти збурилось пінно-пінно І вилилось через край". 
  Олег Олександрович знав дев'ять мов, грав на фортеп'яно та скрипці. 
Перегляньте відеофільм про Олега Ольжича і дайте відповіді на питання:
- Які псевдоніми обирав для себе поет-початківець?
- Ким за фахом був Олег Олександрович?
- У чому вбачав своє призначеня у житті?
- Коли і з ким одружився поет?
- У якому році  було заарештовано поета?
      Влітку 1929р. Ольжич захистив у Карловому університеті докторську дисертацію на тему «Неолітична розписна кераміка Галичини». Вона базувалася на дослідженні трипільської кераміки, яка зберігалася у Львівських та Краківських музеях, а також на багатій різномовній літературі. Негайно після захисту Кандиба-Ольжич за пропозицією професора В. Щербаківського був прийнятий асистентом на кафедру археології Українського Вільного Університету. Досвід вченого-археолога він здобував у різних експедиціях, а також працюючи в музеях Чехословаччини, Галичини, Югославії, Австрії і т.д. Участь у міжнародних симпозіумах і конференціях, а також безпосередня робота на розкопках поставили його в перші ряди фахівців з слов’янської археології. Свідченням цього були лекції, які він читав на різних кафедрах Гарвардського університету.

   Перш ніж стати поетом, О. Кандиба-Ольжич був відомим археологом. Можна з упевненістю сказати, що при відповідних умовах з нього виріс би вчений світового рівня.

   1929 р. Ольжич стає чинним членом Організації українських націоналістів. Познайомившись в 1936 р. з головою проводу Євгеном Коновальцем, без роздумів стає його соратником. В 1937 очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. На початку радянсько-німецької війни 1941–1945 переїхав до Києва, а з  початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів Кандиба переїздить до Львова. У травні 1942 року Олега Кандибу було обрано заступником голови Проводу Українських Націоналістів  та головою Проводу на українських землях. У січні 1944 після арешту Андрія Мельника займав посаду Голови ПУН ОУН.

25 травня 1944 заарештований гестапо у Львові. Був ув’язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944.

Більше дізнатись про  віхи життя і творчості Олега Ольжича.

Василь Симоненко

      Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи - її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо… Симоненко такого типу поет!
                                                                                                               Олесь Гончар
Один з найталановитіших виразників дум і сподівань рідного народу, Василь Андрійович Симоненко своїм словом і життям ствердив загальнолюдські духовні ідеали, збагатив скарбницю світової культури.
Кожен з нас любить землю, де народився і виріс, мову, вперше почуту з уст матері. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб виразити свою любов – важко. Василь Симоненко такі слова знайшов. Він зумів передати у “Лебедях материнства” й любов до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої –України у простих, щирих словах.
.
Вірш, що примушує замислитися над таким простим – і таким складним питанням:
                                                  Ти знаєш, що ти – людина?
                                                  Ти знаєш про це чи ні?



Твори Ліни Костенко


Прочитать другие публикации на Calaméo

    Ви маєте можливість послухати поезію Ліни Василівни "Крила" у виконанні  народного артиста України Богдана Ступки

Пропоную вам переглянути відеопоезію "Крила" і прочитати так, як підказує ваще серце.

  

 У березні ми матимемо можливість познайомитись із творчістю нашої сучасниці - Марини Павленко. Із врахуванням обсягу повісті "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" рекомендую вам, мої любі семикласники, почати читати, не зволікаючи.

   "Спрaвжні кaзки мaють зaхоплювaти не лише дітей, a й дорослих," - за таким правилом пише і творить сучасна письменниця Марина Павленко.

Більше про письменницю

    Книгa, яку ви маєте можливість  прочитати у цьому навчальному році за програмою, здобулa нaгороду конкурсу "Коронaція словa". 

Буктрейлер на книгу


 "Русaлонькa із 7-В, aбо Прокляття роду Кулaківських" - це сучaснa кaзкa про неймовірні пригоди вашої ровесниці,  семиклaсниці Софійки, якa попри все нaмaгaється розплутaти зловісну тaємницю.

  Сподіваюсь, що ви отримаєте насолоду від читання!

Електронний варіант книги можна прочитати тут

1. Читаючи повість, заповнюй поступово запропоновану нижче таблицю про родини героїв повісті (для зручності роботи накресли її в зошиті).


Родина Вишні (Ягоди)
Родина Кулаківських
Родина Міщенків
Дід Павло -  бабуся Горпина, мала коралове намисто, ….
Гордій Кулаківський, став дворянином, бо….
Данило Міщенко, дворянин, предки його були….

 2. Працюючи у групах,   створіть  генеалогічне дерево:

"Витоки" - родини Кулаківських
"Джерельце" - родини Міщенків
"Ерудит" - родини Вишні(Ягоди)

    Ми почали вивчати тему "Прислівник як самостійна частина мови". Пропоную вашій увазі завдання, яке дасть можливість перевірити, чи вмієте розрізняти вивчені у 7-му класі частини мови та їхні форми.

  
Завдання на час карантину

Українська мова

Самостійно вам треба вивчити тему "Написання частки не з дієприслівниками". 

Опрацювавши теоретичний   матеріал § 29 у підручнику (с.106) і виконавши запропоновані завдання, ви повторите способи творення дієприслівників, ви знатимете правила правопису дієприслівників з часткою не,  ви вмітимете застосовувати теоретичні знання на практиці, ви зможете порівнювати мовні явища.
1. Усно виконайте вправу 295 (с.106).
2. Звірте свої висновки із правилами, вміщеними на с. 106.
3. Уважно прочитайте рубрику "Зверніть увагу".
4. У зошиті виконайте вправи  298,299.

                     Бажаю успіху!

Українська література

 Уявіть-но собі приємну зустріч із симпатичним вусатим чоловіком, що лукаво подивляється на вас мудрими очима з-під розгонистих брів. І пересипана його мова приказками та прислів'ями, спалахує час від часу іскрами теплого гумору, а інколи так пече перцем, що аж дух забиває! Саме таким постає зі сторінок своїх творів Олекса Петрович Стороженко. Тож настав час познайомитись із цим письменником, що зумів побачити й розповісти навіть про закоханого чорта!
  
  Прочитавши статтю підручника на с.     та скориставшись додатковим матеріалом про Олексу Стороженка, ти знатимеш про письменника, якого Іван Франко назвав «талановитим оповідачем»,  який «добре володіє українською мовою».


   Завдання. Створи і запиши у зошит літературний портрет Олекси Стороженка.
Цікаве про письменника
Олекса Петрович  мав різнобічні обдарування: блискуче грав на віолончелі і знався на історії світової музики, виявив він також неабиякий талант у малюванні та скульптурі. За свої скульптурні роботи був нагороджений медаллю Академії мистецтв, а за проект пам'ятника Несторові Літописцю отримав титул художника. А друг Стороженка, Пантелеймон Куліш, зізнавався, що серед співбесідників Олексі Петровичу взагалі не було рівних!
Письменник ніколи не «вигадував» своїх творів. Він сам зізнавався, що більшість історій чув від звичайних подорожніх, з якими зводила його доля під час постійних мандрів Україною, - бо такою була військова служба. Був О. Стороженко знайомий навіть з одним із останніх запорожців - 96-літнім Микитою Коржем. Один свій твір так і назвав - «Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа». 

 Літературна спадщина О. Стороженка за обсягом невелика. Значна її частина — це твори російською мовою. Окреме місце у творчому доробку митця займають гумористичні оповідання («Закоханий чорт», «Голка», «Вуса», «Скарб»). Ці твори засновані на широкому використанні українського фольклору, демонології. В них поєднуються фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, звичаїв. Багато  оповідань  автора ґрунтується на приказках та анекдотах, взятих безпосередньо з народних уст. У них багато чарівних подій, народної фантастики, щирого гумору і дотепу.  
   Одним з таких оповідань є «Скарб». У ньому автор зосереджує нашу увагу на тому, який спосіб життя обирає для себе кожна людина, якою робить її оточення, демонструє, від чого залежить, якою виросте дитина.
Завдання.  1. Прочитайте оповідання "Скарб", вміщене у підручнику.
Читаючи, зверніть увагу на те, як жила родина, яким виріс Павлусь, що мати вважала щастям, як жив Павлусь без батьків,  у чому виявлялося для нього щастя?
2. Складіть план до оповідання.
3. Створіть асоціативне гроно Павлуся.

 Григір Тютюнник 

  Кажуть, Тютюнник був дивною людиною: бачив життя не таким, яким воно видавалося іншим людям. Умів письменник бачити таке, на що інші просто не звертали уваги. Умів слухати і чув те, чого інші не чули.

  Доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод тридцять третього не обминув і Тютюнників, їхня сім'я мало не вимерла з голоду. Коли Григору було шість років, батька заарештували. З мамою стосунки у хлопчика були непрості, тому після арешту батька його забрав до себе батьків брат. Почалася війна. І знову голод, тому хлопчик вирішив повернутися до свого села.  «Йшов пішки (війна кругом), маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев'ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли.

  Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, одбирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні ...» Та лихо і тут його переслідувало. Хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба.
  Потім було навчання в ремісничому училищі. Григір пішов туди вчитися тому, що там давали сімсот грамів хліба на день і одяг. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою в сорок сьомому році.

Спробував свої сили в різноманітних робітничих професіях, служив моряком на далекому Сході.   Закінчив філологічний факультет Харківського університету.

  Після закінчення навчання разом із дружиною їде працювати на Донбас, викладає у вечірній школі.

    Вивчаємо повість "Климко"

Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа —
Через Дніпро — водою і вогнем.
Гула земля, сусідський плакав хлопчик,
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
Де дві сім'ї тулились кілька діб.
О, перший біль тих не дитячих вражень,
Який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
Чи не німою зробиться душа?!
Ліна Костенко
З біографії письменника народжувалися біографії його героїв. Найкраще це видно з повістей «Климко» та «Вогник далеко в степу». В цих творах заговорила письменникова пам'ять про далекі дні дитинства його покоління, що вийшло з війни і змужніло в ній, ще раз підтвердивши святий закон незнищенності доброти й любові. З якими правдивими подробицями описав Гр. Тютюнник оту важку подорож юного героя. Письменник добре знав той маршрут.Усе побачене Григором тоді так вразило, що він не міг не розповісти про це, коли став письменником. І розповів правдиво, художньо сильно про дітей у війні.

        Ото щастя - написати таку книжку, щоб читач  навмисне розтягував читання її надовше, мацав недочитані сторінки і думав радо: ще є, ще й на завтра зостанеться.

                                                                                                                Григір Тютюнник

 Повість "Климко" повністю можна прочитати на сайті Бібліотека української літератури 

Поміркуйте!


 Головного героя повісті автор назвав Климко. 

Ім`я Клим примандрувало до нас із Візантії. Там воно звучало як Клеменс, Клементій, що латинською означає  милостивий, лагідний, вибачливий, поблажливий.

- Як ви думаєте, чи відповідає дане ім'я персонажу твору, чи характеризує його вдачу? Як ви міркуєте, чи випадковим був вибір автора щодо імені героя?

 Вивчаємо  повість  Михайла  Стельмаха  "Гуси-лебеді летять"


Читаючи повість, зверніть увагу на наступні запитання:


1) Пригадайте, хто  з українських письменників використав жанр автобіографічного твору у своїй творчості?

2) Хто впливав на формування особистості головного героя?

3) Зверніть увагу, які ремесла українців згадуються у повісті.


  4) Занотуйте, які  українські звичаї й традиції Стельмах описує або згадує у творі.

   5) Які світоглядні уявлення українців зображує письменник у повісті (наприклад, про сонце, воду, землю, птахів).

 На сторінці Медіатека можна переглянути художній фільм за повістю "Гуси-лебеді летять"

Перевір, чи уважний ти читач? 




    Знайомство із  співцем козацької вольниці Чайковським Андрієм Яковичем

Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали чільні місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву своїх героїв, виховати в читачів високу національну свідомість, відновити в них історичну пам’ять, щоб відчули вони себе українцями, здатними побудувати власну незалежну державу.
Ось його свідчення.
“Любіть Україну, любіть своє рідне, хоч воно не дорівнює чужому, але воно своє… Старайтесь це рідне піднести до рівня світових культур. Мені байдуже, чи мої письменницькі праці перейдуть до світової письменницької скарбниці. Я не писав на експорт, лише для свого любого українського народу. І я щасливий сьогодні, що мої простенькі праці зайшли під селянську стріху і там їх радо прийняли”.
“Захоплення козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями”.
 “Хочу вирвати з рук публіки чужу книжку, а дати свою, що повіла б про рідне та дороге…”.
Більше про  Андрія Чайковського можна дізнатися за цим посиланням: http://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/17060/
Для того, аби заповнити прогалини у висвітленні національної історії А. Чайковський поринув у романтичні перипетії козацької тематики. З того кращого доробку можна назвати повісті: "За сестрою"(1907), "Віддячився"(1913), "На уходах"(1921), "Олексій Корнієнко"(у трьох частинах 1926−29), "Полковник Михайло Кричевський"(1935), "Перед зривом"(1937)... Та найвиразнішим за сюжетним розвитком пронизане епічне полотно-роман "Сагайдачний".
  
Ви матимете нагоду прочитати повість "За сестрою" у повному обсязі: 
http://www.ukrlib.com.ua/books/printout.php?id=13&bookid=1
http://libruk.in.ua/templates/protostar/html/reader/reader.php?chajkovskij-za-sestroju

  •  Читаючи повість, зверніть увагу на звичаї, обряди, особливості поселення, взаємостосунки, діяльність мешканців села Спасівка.
  • Складіть питання до однокласників за змістом повісті.
  • Простежте життєву дорогу Павла, відзначте події, які вплинули на його загартування і змужніння.

Перевір, наскільки уважно ти читав повість "За сестрою"

Українська мова

Чи добре ти розрізняєш активні і пасивні дієприкметники? Перевір свої знання про дієприкметниковий зворот!

Електронні варіанти підручників за новою програмою






Перевір свої знання!

Немає коментарів:

Дописати коментар