Свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі щорічно. Було запроваджено у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Саме цього дня ЮНЕСКО ухвалило «Декларацію принципів терпимості». Статтею 6 була урочисто проголошена дата щорічного святкування події.
У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.
Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат. tolerantia — терпимість), «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».
Населення Землі складається з представників різних культур, які сповідують різну релігію, мають різноманітні традиції. Людство повинно навчитися поважати не тільки себе, але і свій народ зокрема, виступати проти будь-якого роду прояви дискримінації та усувати стереотипи, що склалися. Виявляючи терпимість, ми сприяємо припиненню воєн і розбіжностей.
Терпимість означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, форм нашого самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.
У повсякденному житті толерантність – це активна життєва позиція, суть якої полягає охоче визнавати та приймати поведінку, переконання та погляди інших людей, які відрізняються від власних.
Разом із тим, прояв толерантності, який співзвучний принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступки перед чужими переконаннями.
Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.
Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат. tolerantia — терпимість), «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».
Терпимість означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, форм нашого самовираження і способів вияву людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань.
У повсякденному житті толерантність – це активна життєва позиція, суть якої полягає охоче визнавати та приймати поведінку, переконання та погляди інших людей, які відрізняються від власних.
Разом із тим, прояв толерантності, який співзвучний принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступки перед чужими переконаннями.
Терпимість – це гармонія у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, але й політична та правова потреба.
Немає коментарів:
Дописати коментар