Колядувати на Різдво - прекрасна традиція українського народу! 

      Різдво Христове - найсвітліше і добре християнське свято, свято сімейне і дружнє. Саме тому ми всі так любимо Різдво, саме тому присвячуємо Різдву вірші, пісні та колядки.  

     Традиція колядування дуже давня і йде ще з сивих язичницьких часів. У релігії давніх слов’ян навіть був спеціальний бог, відповідальній за коляду і колядки, його так і звали – божич Коляда. Саме від нього і походить назва різдвяних пісень – колядок.

     Божич Коляда – в слов’янській міфології бог зимового сонця, син великого Дажбога та прекрасної богині кохання Лади. Його ім’я – «Коляда», можна розкласти як «Ко Лада», що значить «син Лади». 

РІЗДВЯНА РАДІСТЬ

Срібно-зоряна ясная ніченька.
Місяць в небі, неначе жар-цвіт.
Радість сяйвом палає на личеньках -
Божий син народився на світ.

Сіно в ясельцях стало перинкою.
Щастям сяє Діва Марія
Утішається серце дитинкою.
Це ж землі і людям Месія.

Ніжна ніч, тиха ніч свята
Сповістила прихід Христа.
Ніч спасіння, віри й чудес,
Ніч єднання землі і небес.

Спочиває Ісусик у ніжному сні,
А над ним світять зорі ясні.
Божі Ангели звістку несуть до нас,
У Вифлеємі родився Спас.
Янголята до діток всміхаються,
Світла радість на крильцях зорить.
Срібні дзвони в серцях озиваються
І колядки летять у блакить.

Возродилася віра чудесним днем,
Доторкнулась душі надія.
Утішається світ весь спасителем.
Це ж землі і людям Месія.
Ніжна ніч, тиха ніч свята
Сповістила прихід Христа.
Ніч спасіння, віри й чудес,
Ніч єднання землі і небес.
(Марія Морозенко)

Від щирого серця вітаю усіх з Новим роком та Різдвом Христовим. Хай ці свята – вісники оновлення, мрій і сподівань – принесуть усім добро, мир і достаток, а Новий Рік увійде до наших осель добрим і радісним, принесе злагоду і натхнення на нові вагомі здобутки. Успіхів, нових звершень та здійснення найзаповітніших мрій!

    Четвертого грудня відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці - "Введення", або Третю Пречисту

     Це свято, як і свято Різдва (Друга Пречиста) й Успіння Божої Матері (Перша Пречиста), засноване на традиціях Церкви та на апокрифах. Ці джерела подають, що батьки Пресвятої Богородиці св. Йоаким і Анна, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо в них народиться дитя, то вони віддадуть її на службу Богові у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли Марії виповнилося три роки, батьки привели її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.

У календарному циклі українського народу це свято завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.

Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» - тим, хто приносить добро чи якесь лихо - на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й з грішми, то добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше ж, переказують люди, як зайде першою до хати стара жінка - "то вже добра не жди". Недобре також, якщо хтось із із сторонніх приходить в цей день щось позичати.

Народні прикмети

Скільки на «Введення» води, стільки на Юрія трави.

Як горобець нап'ється на Введення в бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія (6 травня) трави.

Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія трава.

Як є на Введення вода, то буде в мисці / вліті молоко.

Як Введення мостить мости, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде.

Введенські морози ще зими не роблять.

Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.

                      До Дня української писемності та мови 

    

   З нагоди відзначення Дня української писемності та мови проводитиметься радіодиктант. Текст радіодиктанту тривалістю 22 хв. звучатиме 8 листопада о 20.00 годині на діапазоні FM (частота 67,04; 89,0; 100,3; 100,4; 100,5 мегагерц) та Львівському обласному дротовому радіо. Диктанти слід надсилати до 12.11.2013 у Львівську обласну науково-педагогічну бібліотеку (вул. Зелена, 24; І поверх, відділ абонементу). 

Контактний телефон у Львівській обласній науково-педагогічній бібліотеці – 754121. 

Для службовців Львівщини заплановано проведення конкурсу (диктанту) на знання державної мови 9 листопада. Диктант звучатиме у прямому ефірі програми «Вже ранок» Львівської обласної державної телерадіокомпанії з 09.00 год. до 09 год. 15 хв. Диктанти можна надсилати до 11.11.2013 в Департамент освіти і науки облдержадміністрації (вул. Просвіти, 4а). 

Дані заходи проводяться з метою утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу, виховання у молодого українства поваги до мови і традицій рідного народу, підвищення рівня мовної освіти й культури, удосконалення навиків майстерного володіння словом.