Шестикласникам

понеділок, 29 серпня 2016 р.

  27 серпня виповнилося 160 років від дня народження  визначного українця Івана Франка

   “Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов’язку віддати працю свого життя тому простому народові”, – сказав І. Франко на вечорі, присвяченому 25-літтю його літературної діяльності. 
 Іван Франко прожив неповних 60 років земного життя, з них понад 40 років віддав активній творчій діяльності. Творча спадщина Франка вражає, а його працездатності дивуються найбільші трудоголіки сучасності. Кожних два дні з-під пера письменника виходив новий твір, який міг бути віршем чи новелою, або й повістю, романом чи монографією.
Іван Франко – вчений широкого діапазону – письменник, літературознавець, лінгвіст, етнограф, фольклорист. Справді, у різних літературних жанрах досягнув  високого рівня.  Його поезія, лірика, філософські твори, проза –  скрізь  він виявив великий талант. Іван Франко став першим українським письменником, який почав заробляти на життя пером.
Літературознавці зазначають, що повне видання творів видатного українського письменника, публіциста, вченого, перекладача, громадського діяча Івана Франка сягало б понад сто томів, хоча певна частина  його літературної та наукової спадщини  й  була втрачена. 
«Франко своєю творчістю, життєвою позицією діяв за принципом його батька: з людьми і для людей. Завжди намагався бути цікавою людиною, він до всього підходив як ґрунтовний науковець, у кожній сфері досягав значних успіхів. Важливо не обмежувати своє сприйняття Франка творами зі шкільної програми, бо тим самим не можна осягнути його повністю», – зазначає франкознавець Святослав Пилипчук.

Я згадую минулеє життя
спокійно, та без радості, без туги:
одно із нього виніс я чуття,
що я не був у нім щасливий, други.

Багато праці, і турбот, і скрут,
та не було вдоволення, утіхи;
мов віл в ярмі, я чув на собі прут
і тяг чужого скарбу повні міхи.

Хоч не згасав ніколи огник мій,
та полум’ям не бухав, більш димився,
а замість світла сипав іскор рій.

Хоч ненастанно стяг мій з вітром бився,
та не високо плив в руці слабій,
і хоч я жив, то все ж я не нажився

(Іван Франко, 1900 рік)

Багато цікавого про цього чоловіка можна дізнатися в Енциклопедії життя і творчості Івана Франка

Немає коментарів:

Дописати коментар