Свято жартівників та веселунів

1 квітня – день, який в усьому світі вважають Днем сміху або Днем дурня( в кого як заведено). Веселі розіграші з однаковим успіхом влаштовують в Німеччині, Англії, Франції, США, країнах Скандинавії, в Україні, Росії і навіть на Сході. Як виникло – це свято жартівників та веселунів?

 Про виникнення першоквітневої традиції веселитися, жартувати та обманювати один одного існує чимало різних гіпотез. Дехто з дослідників вважає, що 1 квітня відзначати почали ще в часи античності. Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відмічали свято на честь божества Сміху. Римський письменник Апулей ( автор «Метаморфоз») писав з цього приводу: «Забави ці, які ми щороку влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом». Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям. У британському фольклорі походження 1 квітня пов'язують із Готамом (Gotham) – легендарним Містом Дурнів, розташованим десь у графстві Ноттінгемширі. За переказами, за давніх часів в Англії існував такий звичай: якщо король проїжджав по якій-небудь дорозі країни, вона ставала державною власністю. Жителі міста Готама хитрістю зробили так, щоб король відмовився від відвідування їхнього міста. Після того, як монарх довідався про витівку, він розсердився і повелів покарати підступних підданих. Однак, в'їхавши в Готам, королівські посланці побачили, що люди займаються дуже дивними справами: хтось намагається зловити гусака на вудку, інші – палять рибу в річці. Збентежені гінці доповіли про побачене королю, і той вирішив, що городяни - ідіоти, а тому карати їх немає за що. Британці вважають, що саме з того часу почали святкувати День дурня. При цьому спочатку його відзначали як свято обману багатих бідними. У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken — «посилати кого-небудь у квітень» (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr (переклад той же, що й з англійської). Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня пов'язаний із перенесенням дати святкування нового року. Так, до другої половини XVI століття європейський новий рік починався наприкінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за наказом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб позбутися старих традицій, цих людей стали називати «першоквітневими дурнями», стало модним їх розігрувати і висміювати. Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком. Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!». Пройшли роки, а традиція зустрічати перший день квітня жартами залишилася. Головне — щоб жарти були добрими і покращували настрій. Дослідження зарубіжних учених, проведені за допомогою новітніх методів показали, що під час сміху від м'язів особи йдуть особливі імпульси, які благотворно впливають на нервову систему і роботу мозку, знімаючи напругу. Навіть коли нам невесело, і ми видавлюємо з себе фальшиву посмішку, механізм спрацьовує, і на душі стає набагато легше. На думку вчених, сміх - це вироблений людьми «соціальний рефлекс», оскільки, бачачи усміхнену людину, інші люди теж стають веселі. Про користь сміху знали і в давнину, про що свідчать народні прислів’я: Веселий сміх — здоров'я. Жменя сміху-людям на втіху. Хто сміється, тому добре живеться. В кожній смішинці є доля правди життя.