Красна річка берегами, а Великдень писанками

  Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти.   Із давніх-давен яйце  вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду тощо. Космологічні міфи, в яких головну роль відіграє яйце, розповсюджені в усіх куточках Землі,  і всі вони проголошують ідею походження Всесвіту з яйця.

Тому з давніх часів у різних народів існують обряди пов'язані з символікою яйця  як персоніфікацією сонця, життя,  родючості, багатства, здоров'я, краси, охороної та цілющої сили, відродження та воскресіння. Символіка яйця відігравала велику роль в культових обрядах єгиптян, персів, індусів, китайців, греків, римлян, скандинавських народів, народів Західної Європи та слов'ян.

   Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для хлібороба, на території України припадає на кінець квітня – початок травня. І ось у сиву давнину наш, ще не хрещений, люд: і хлопці, і дівчата, і старі, і малі – йшли до весняного лісу, де піснями й танцями, гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя.  

    Прославляючи вічний закон пробудження природи на землі, возвеличували і вшановували водночас один із головних символів цієї пори – яйце, з якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Чому саме яйце? Можливо, тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині...Що це? Передбачення? А може,  вони знали світобудову? Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати християнство як ідею спасіння душі від мороку  з найсвітлішими образами минулого.  Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Закономірним стає  розуміння писанки як символу, що поєднує минуле і сучасне, що є зв'язком між язичницькою ідеєю відновлення Природи — Життя і християнською ідеєю воскресіння Людини — Ідеї — Духу. Так виникла писанка - символ нового життя, воскресіння Бога і… відродження природи.  Відтоді кожне творіння писанки - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну.  

     Писанки виготовляли  перед Паскою  сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування  різнилася. На селі яйця фарбували в один колір, інколи продряпували візерунки, орнаментували воском і фарбували у кілька кольорів, тоді як у місті вдавалися до різних штучних способів — наклеювали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки тощо. Писанки переважно виготовляли для себе і лише зрідка для продажу на ярмарку.

Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Писанки усієї України різні, вони не схожі між собою, різняться нанесеними елементами і символами. Найскладніша для розуміння писанка Гуцульщини, яка насичена різною інформацією про життя і вірування людей. Проте значення кольорової гами та символіка подекуди збігається в різних регіонах України, оскільки всі українці бажали для себе доброї долі, миру, спокою, здоров'я, доброго урожаю.
Колись  писанки наділяли  магічними діями.  

Великоднього ранку молоді вмивалися водою, в яку перед тим клали крашанки та срібні монети, що мали надавати сили й краси.

Для забезпечення урожаю їх на весняного Юрія котили по зеленій пшениці іі закопували у землю.

Свячені писанки були оберегом житла від грому й вогню, а людей і тварин — від «лихого ока», їх використовували як ліки від деяких захворювань.

 Писанки служили об'єктом забави для дітей та молоді. З ними влаштовували ігри «невбитки», «навкатки» та ін. З випорожнених писанок, додаючи до них з кольорового паперу хвіст, крила та голівку з тіста, виготовляли так звані голуби. їх, а також писанки, нанизані на шнурочок (здебільшого по три), підвішували поблизу ікон, прикрашаючи таким чином житло.

   На сьогодні мистецтво писанки збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління у багатьох давніх осередках цього виду мистецтва , а також  стало одним із найбільш цікавих явиш української культури, одним з найбагатших орнаментальних джерел.  Сьогодні ніхто не заперечить, що   українська писанка — явище культури, в ній сутність національного духу. Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це унікальний невеличкий світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це виписане у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому житті.

Калинець Ігор  ПИСАНКИ

Виводить  мама  дивним  писачком

по  білому  яйці  воскові  взори.

Мандрує  писанка  по  мисочках

із  цибулиним  золотим  узваром,

з  настоями  на  травах  і  корі,

на  веснянім  і  на  осіннім  зіллі  -  

і  писанка  оранжево  горить

у  філіграннім  сплеті  ліній.

То  вже  вона,  як  дивовижний  світ,

то  вже  дзвенить,  як  згусток  сонця,

буяють  буйно  квіти  у  росі,

олені  бродять  в  березневім  соці.

І  стилізовані  сплітаються  сади

у  маєві  густих  обрамлень,

мереживом  найтоншим  мерехтить

геометричний  космацький  орнамент.

І  я  поплив  у  світ  дитячих  мрій

на  білі  колискові  оболоні...

Котились  писанками  ізгори

ясні  сонця  у  мамині  долоні.

  Роман Заводович 

Яєчко – розмальоване, барвисте,  

Ним тішиться істарець, і дитя,

Творіння людських рук святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Вкраїнська писанка горить життям,

Великдень славить перед усім світом.

Співає писанка серцебиттям,

В ній оживають трави, птахи, квіти.

                       

Використані джерела:  http://traditions.org.ua/zvychai-ta-obriady/obriadova-symvolika/316-pysanka

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0

http://abetka.ukrlife.org/pysanka4.htm