Порадник з енергозбереження у школі

ДПА з української мови 2014

  

ДПА з української мови 2014

   Державна підсумкова атестація з української мови у 9 класі є обов’язковою і проводиться в письмовій формі (диктант) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки України по радіо і телебаченню в день проведення атестації. Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації

dpa9ukr2014

.

 Державна підсумкова атестація з української мови в 11 класі є обов’язковою і проводиться у формі переказу без творчого завдання за текстом, визначеним Міністерством освіти і науки України за посібником:«Збірник переказів для державної підсумкової атестації з української мови. 11 клас» (укл. Авраменко О. М., Чукіна В.Ф. — К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) і оголошеним по радіо та телебаченню в день проведення атестації.

Тексти 53 переказів цього збірника відповідають навчально-методичним вимогам до докладного переказу, що в повному обсязі дає змогу перевірити формування в учнів комунікативних умінь (сприйняття почутої інформації, докладне її відтворення, самостійне визначення предмета й завдань висловлювання, добір для їх вирішення потрібних мовних засобів тощо) та орфографічних і пунктуаційних навичок. 

На виконання завдання державної підсумкової атестації з української мови в 11 класі відводиться 90 хвилин, протягом яких учні докладно відтворюють первинний текст запропонованого переказу з урахуванням його смислової і структурної цілісності (без додаткового творчого завдання). Переказ проводиться за традиційною методикою.

dpaukr11

      

   

 19 березня - день народження  Ліни  Костенко 

Сьогодні  співвітчизники вкотре відчувають дивовижний феномен Українки, яка і своїм поетичним словом, і навіть промовистим мовчання зцілює душі, рятує їх, вселяє віру у неминучість нашої Перемоги над сатанинським безпутнім путінізмом. (Іноформує, посилаючись на «День», «Волинська правда»).

   Доктор філологічних наук, професор Володимир Панченко підкреслює: «Поезія Ліни Костенко здатна «прищеплювати» дух свободи. Вона нагадує  про СПРАВЖНЄ і ВІЧНЕ в цьому нашому дивному житті – про совість, милосердя, любов... Про вічний поєдинок добра і зла... Про потребу вибудовувати себе – щодня, щороку, все життя. Якщо, звісно, ти хочеш бути Особистістю і не хочеш, за Шевченком, «гнилою колодою по світу валятись»...Присутність Ліни Костенко серед нас, сущих серед тривог, що стають незмірними, відчуваєш постійно — і тоді, коли вона говорить, і тоді, коли мовчить. Вона – Особистість. Може, саме тому навіть її мовчання буває красномовнішим за слова». 

          Ліна Костенко

Доборолися! Добалакались!

Досварилися, аж гримить!

Україно, чи ти була колись

незалежною хоч на мить —

від кайданів, що волю

сковують,

від копит, що у душу б’ють,

від чужих, що тебе

скуповують,

і своїх, що тебе продають?!

Популяція! Нація! Маси!

І сьогодні, і вчора, й колись

українського пекла гримаси

упеклися мені. Упеклись!

Весь цей розбрат, і рейвах,

і ремство,

і віки безголів’я вдогонь, —

хай він спалить усе це

нікчемство

українського пекла вогонь!

  Натрапивши на ці рядки Ліни Василівни, зразу ж  пригадала людей, які  трохи більше місяця тому загинули у Києві на Майдані  - лицарі Небесної сотні. Так хочеться вірити, що ці сучасні герої  віддали своє життя за краще життя у нашій Україні. 

Ті, що народжуються раз на століття...

Ті,  що  народжуються  раз  на  століття,

умерти  можуть  кожен  день.

Кулі  примхливі,  як  дівчата,  -

вибирають  найкращих.

Підлість  послідовна,  як  геометрія,  -

вибирає  найчесніших.

В'язниі  гостинні,  як  могили,  -

вибирають  неприборканих.

Криваві  жоржини  ростуть  над  шляхом  у  вічність.

Тріпочуть  під  вітром  короткі  обривки  життя.

І  тільки  подвиг  людського  духу

доточить  їх  до  безсмертя. 

                       9 березня - 200 років одного з найдостойніших синів України

Пам’ятаймо: ніколи українець не забуде своєї мови, 

 якщо читатиме «Кобзар», бо  у ньому - кладезь ідей  і неймовірної сили, 

виплеск сутнісних для українців переживань. 

2014 рік на честь двохсотліття великого Кобзаря названо Роком Шевченка,  хоча значина́ і велич його  є такими, що кожен рік міг би бути Шевченковим. Ще Пантелеймон Куліш  назвав Тараса Григоровича   "національним Пророком", чим визначив  його значущість для українців.

   З 1918 року вшанування пам’яті Великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним.  Вважаю за необхідне нагадати, що в перші після жовтневого більшовицького перевороту 1917 Шевченків «Заповіт» був першим славнем (або як ми називаємо Гі́мном) радянської України. Хоча невдовзі у рапортах енкаведистських нишпорок можна було прочитати: «Пєлі националістіческую п’єсою «Заповіт».

Ментальна карта "Літературні напрямки і течії"

Создайте свой собственный mind карты при MindMeister