Матеріали до уроку у 5 класі
Тема.  Антін Лотоцький. Давньоруські часи України (боротьба киян проти загарбників-печенігів) в оповіданні «Михайло-семиліток»

Мета: ознайомити учнів з постаттю Антона Лотоцького в українській літературі; його викладом історії киян  в оповіданні  «Михайло-семиліток»; вдосконалювати  навички виразного читання прозового твору; розвивати  усне  зв'язне мовлення, уміння робити висновки і грамотно висловлювати свої думки;  сприяти вихованню шанобливого ставлення до історії українського народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційно-емоційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

   З літописних оповідей  ми дізнавались з вами про героїчне минуле Київської держави від часів заснування Києва. Знайомлячись із збіркою  Олександра Олеся «Княжа Україна», мали можливість переконатись, що не менш цікавими і захопливими є твори українських письменників на історичну тему. Ці твори повертають нас на багато століть назад, коли тільки зароджувалась українська нація і держава. Письменник, з творчістю якого ми почнемо сьогодні знайомство не тільки писав літературні твори на історичну тему, а й написав книгу «Історія України для дітей», на якій виховувалися галицькі діти в 30-х роках.

ІV. Оголошення теми, формулювання завдань  уроку

Ми поглибимо свої знання про … Ми дізнаємось…

Ми вмітимемо  … Ми вдосконалюватимемо…

V. Опрацювання навчального матеріалу

Пропоную ознайомлення з біографією А.Лотоцького провести у формі прес-конференції. Прошу дослідників життя і творчості письменника зайняти місце за столом, а представників ЗМІ підготуватися до інтерв’ю.

Рольова гра ,,Прес-конференція, присвячена життєвому і творчому шляху Антона Лотоцького”

-          Починаємо,,Прес-конференцію, присвячену життєвому і творчому шляху Антона Лотоцького”. Запрошуємо Вас, шановні дослідники та  представники ЗМІ, до співпраці, щирої розмови про письменника.

1-й представник ЗМІ. Кореспондент газети "Молода Україна". Хочеться почути відомості про родину  Антона Лотоцького.

1-й дослідник. Так, дякую, слушне запитання. Антін Лотоцький — український письменник та історик, який працював для України, боровся за її незалежність у лавах січових стрільців.  Народився Антін Лотоцький 13 січня 1881 року в селі Вільхівець на Опіллі, Львівщина. Батько Антона, Лев, був педагогом і письменником, друкувався в галицьких часописах, мав особисті знайомства з відомими людьми, сам був справжнім патріотом, з дитинства виховував у маленького сина любов до минулого рідного краю.  Хлопчик змалку багато читав, а почуті з уст батька легенди та перекази про героїчне минуле краю назавжди закарбувалися у пам'яті дитини. У сім´ї панувала творча атмосфера та витав справжній український патріотичний дух. Це вплинуло на світогляд хлопчика, сформувало любов до України, до її історії, до свого народу. Змалку почав складати казки, писати оповідання, віршував.

2-й дослідник. Хочу доповнити відповідь колеги відомостями з біографії митця. Навчався Антін у Бережанській гімназії, в котрій разом із братом Володимиром видавав гумористичний журнал «Небилиці». Під час навчання в гімназії був членом таємного гуртка «Молода Україна». Після гімназії продовжив навчання у Львівському університеті на філософському факультеті, де історичну тему його літературній творчості прищепив український історик Михайло Грушевський.  У 1907 році юний Антін Лотоцький видав книжечку,,Цвіти з поля”, ,,Триліси”.

3-й дослідник. Молодий письменник працював учителем в Українській гімназії в Рогатині, був провідником коша товариства ,,Молода Січ”, заснованого в цьому навчальному закладі. У цьому товаристві панували схожі до козацьких звичаї, обиралася старшина і навіть гетьман, який міг називатися якимось історичним ім'ям. А знання літератури, мови, традицій та історії України вважалося у товаристві обов'язковим! Щоб стати козаком, потрібно було скласти іспит з історії України, географії та літератури, мати належну фізичну підготовку.

   Коли в 1914 році розпочалась перша світова війна, то майже всі молоді січовики і вчителі Рогатинської гімназії боролися за волю і незалежність України. Антін Лотоцький добровільно записався в Легіон українських січових стрільців  і був серед тих, хто зі зброєю в руках став на захист інтересів рідного краю, воював за власну державність.

2-й представник ЗМІ. Кореспондент газети ,,Зоря Надбужжя”. Цікаво було б дізнатися про літературну творчість письменника.

4-й дослідник. Спробую відповісти на Ваше запитання.  Літературний талант Антона Львовича, як уже зазначалось,  виявився ще в гімназії ( там він видавав гумористичний журнал „Небилиці"). А вже у Львівському університеті серйозно зайнявся літературною діяльністю. Коли юнакові минуло шістнадцять, він почав друкувати свої твори для дітей у журналах «Наш приятель» та «Світ дитини». Там він започаткував курс англійської мови для наймолодших читачів і цикл краєзнавчих оповідань «Славко на мандрівках».

  Його творчість в роки перебування на фронті розквітла з небувалою силою. Перу автора належать слова кількох стрілецьких пісень. Молодий письменник часто друкувався в часописах.  Славу письменника Антону Лотоцькому принесла чотиритомна «Історія України для дітей». Ця книга була своєрідним підручником з історії України за кордоном. А на Батьківщині за радянських часів цей твір свідомо не друкували, адже справжня українська історія приховувалась. І лише в 1991 році «Історію України для дітей» А. Лотоцького було надруковано в Україні.

 Учитель. Шановне товариство, робота прес-конференції завершена. Дозвольте подякувати всім учасникам за плідну й серйозну роботу.

  Помер письменник у Львові у 1949 році, а його твори про минувшину — славну й звитяжну — живуть і нині.  У 1991 році перевидано збірки історичних оповідань «Княжа слава», «Хрест над Дніпром», повісті «Кужіль і меч». Загалом у його доробку близько тринадцяти книг оповідань, сценічних картин, віршів, повістей. У всіх його творах проявилося бажання молодого письменника  розповідати дітям про події героїчної та складної історії українського народу, виховувати любов до рідного краю.

  Читаючи фрагменти з літопису ,,Повість  минулих літ», ми дізнавались про походження назви «Київ»,  про життя і побут слов’ян, звичаї, боротьбу із завойовниками. Сьогодні ми помандруємо у Київську Русь часів князювання Володимира Святославовича (приблизно 979-1015 рр.)

-          -  Пригадайте, за які заслуги князя назвали Великим?

Про нього Антін Львович писав: "Ти, побивши печенігів, жив з сусідами у згоді,  лад поширював в державі  і добробут у народі. Тож за твого князювання  край зацвів, як квітка рожі.  І за те ти в нас „Великий",  а „Святий" у царстві Божім".

Багато українських письменників брали теми для своїх творів саме із літописів. Антін Лотоцький написав оповідання ,,Михайло-семиліток” на основі народного переказу. Що у творі правда, а що – авторський вимисел – на це запитання ми спробуємо відповісти, проаналізувавши оповідання.

У назву твору винесено ім'я Михайло. Відомо, що київські князі обрали святого Михайла своїм покровителем, бо, за легендою, він умів боротися проти злої сили, мав для цього войовничий меч. Стародавній герб оздоблювався зображенням цього святого з мечем, бо Михайло - головний воєначальник небесних янгольських сил.

Ім’я «Михайло»  д.євр. рівний Богові.

-        -   Чи цікаво було вам читати оповідання про Михайла-семилітка?

-       -    Зверніть увагу на те, про які часи ведеться розповідь, які дійові особи змальовані в творі.

-          - З яким почуттям їх описує автор?

-       -    Яка біда прийшла в Україну?

-          - Що збентежило загарбників?

-          - Яке пояснення їм дали ворожбити?

-          - До яких дій вдалися печеніги?

 Коли печеніги обступили Київ і почали тараном розбивати його мури, то побачили, що більше завдають шкоди собі, ніж киянам. Це змусило здивованих загарбників звернутися до ворожбитів, які пояснили, що Київ можна здобути лише тоді, коли захопити княжого сина-семилітка, який є душею свого народу, його силою, яку не можна вбити. Однак її можна поневолити. Народ київський ще не усвідомлює, яку силу має він в особі княжого сина, й може легко віддати його печенігам, аби загарбники відступили.

Перевірка засвоєння учнями змісту оповідання (метод незакінчених речень).

-          Коли напали печеніги, Києвом правив князь…

-          Молодшому синові князя було … років.

-          Печенізькі стріли не ранили киян, бо …

-          Аби розправитись з Михайликом, печеніги задумали…

-          Князь не пустив Михайлика за місто битися з печенігами, бо …

-          На прийняття рішення про видачу Михайлика печенігам вплинули…

-          Останнє слово у вирішенні долі Михайлика належало …

-          Михайлик засмутився, почувши рішення віча, бо…

-          Михайликів кінь вразив киян…

-          Залишаючи Київ, Михайлик взяв із собою…

-          Хлопець знищував ворогів…

-          Михайлика треба шукати …

VІ. Узагальнення вивченого на уроці. Підсумки уроку. Оцінювання роботи учнів.

-       -    Як ви думаєте, чи все, зображене в оповіданні, могло відповідати дійсності?

-          - Що, на ваш погляд, домислив автор?

VІІ. Домашнє завдання. Дібрати заголовки до розділів твору. Скласти асоціативне  ґроно до образів Михайлика і Лихослова.